Зміст:
Чим відрізняється внутрішньоматкова інсемінація від екстракорпорального запліднення та що краще обрати? Це питанням хвилює багато пар, які зіткнулися з проблемою безпліддя. Хоча обидві процедури належать до методів штучного запліднення, вони мають ряд суттєвих відмінностей, які потрібно враховувати при прийнятті рішення.
У чому головна відмінність між внутрішньоматковою інсемінацією та ЕКЗ?
Головна відмінність між цими процедурами полягає в тому, що при інсемінації зачаття відбувається природним чином, а при ЕКЗ в лабораторних умовах.
Внутрішньоматкова інсемінація передбачає введення сперматозоїдів в порожнину матки за допомогою тонкої голки. Це легка та безболісна процедура, після проведення якої яйцеклітина запліднюється всередині жіночого організму.
У разі ЕКЗ процес ускладнюється. Спочатку жінці виконують пункцію яєчників для забору яйцеклітин. Після цього їх поміщають в спеціально підготовлену середу разом з відібраними сперматозоїдами. Таким чином зачаття відбувається іn vitro. При низькій якості сперми також використовують технологію ІКСІ, коли сперматозоїд за допомогою мікроінструментів вводять безпосередньо в цитоплазму яйцеклітини. Сформовані таким чином ембріони залишають в інкубаторі на 3-6 днів, після чого переносять в матку.
Показання до ЕКЗ та внутрішньоматкової інсемінації
Основними показаннями до внутрішньоматкової інсемінації є:
- безпліддя у чоловіків, пов’язане з ретроградною еякуляцією, порушенням потенції тощо;
- шийний фактор безпліддя у жінки;
- спазм стінок піхви;
- високий рівень рН піхви;
- наявність антиспермальних антитіл;
- використання донорської сперми тощо.
Показань до ЕКЗ більше. Його застосовують навіть при важких формах безпліддя у жінок та чоловіків.
Показання до ЕКЗ:
- слабка активність сперматозоїдів;
- недостатня кількість сперматозоїдів з нормальною морфологією;
- непрохідність маткових труб у жінки;
- ановуляторні цикли;
- генетичні захворювання;
- безпліддя неясного генезу.
Деякі показання відносяться до обох процедур, тому при призначенні лікар враховує анамнез (історію хвороби) пацієнтів та інші індивідуальні особливості.
Чим відрізняється підготовка та проведення внутрішньоматкової інсемінації та ЕКЗ?
Внутрішньоматкова інсемінація – це легша процедура, яка в більшості випадків проводиться в природному циклі, тобто не вимагає гормональної стимуляції яєчників. Жінка проходить тільки обстеження, необхідні при плануванні вагітності, а потім спостерігається у гінеколога для визначення дати овуляції та проведення інсемінації в цей день.
Програма ЕКЗ передбачає більше етапів. У деяких випадках його проводять в природному циклі, але частіше за все жінці призначають гормональну терапію для дозрівання протягом менструального циклу відразу декількох яйцеклітин. За їх розвитком спостерігають за допомогою УЗД та перед овуляцією пункційно забирають з яєчника. Після цього яйцеклітини запліднюють в лабораторних умовах, а через кілька днів готові ембріони підсаджують в матку.
Гормональна терапія дає на організм велике навантаження, тому, якщо перший цикл не дав результату, другий рекомендують проводити після невеликої перерви. При внутрішньоматковій інсемінації таких обмежень немає.
Ефективність внутрішньоматкової інсемінації та ЕКЗ
ЕКЗ є більш ефективною процедурою. Після першого циклу вагітність наступає в середньому у 40% пацієнток, тоді як після другого вже у 75%. Водночас вірогідність зачаття після однієї процедури внутрішньоматкової інсемінації дорівнює 15-20%. Для отримання бажаного результату більшості пацієнток потрібно 2-3 проби. При цьому варто враховувати, що інсемінація є простішою процедурою та ціна на неї в Києві значно нижче, ніж на ЕКО. Однак приймати остаточне рішення про вибір процедури слід на основі медичних даних.
Loading...
