Як ви змирилися з безпліддям?

Змиритися з безпліддям дуже складно, адже материнство – це природна потреба жінки. Коли лікарі ставлять такий діагноз, здається, що світ несправедливий і подальше життя позбавлене ​​сенсу та яскравих фарб. Але це не так! Будь-який біль, яким би нестерпним він не здавався, з часом вщухає. Сумувати – це нормально, і потрібно дати собі час прожити цей етап, але не можна залишатися в ньому занадто довго. Важливо знайти нові орієнтири.

У різних країнах з безпліддям стикається від 15 до 20% подружніх пар. У половині випадків його вдається перемогти, але велика кількість жінок і чоловіків залишаються бездітними. Хтось приймає це, а хтось вирішує всиновити малюка. У кожного свій шлях. Він промальовується поступово, після кожного нового кроку, хоча спочатку здається, що його зовсім немає.

Як змиритися з безпліддям?

Зіткнувшись з проблемою безпліддя більшість жінок роблять все, щоб його перемогти: відвідують різних лікарів, проходять лікування, кілька курсів ЕКЗ тощо. Це затягується на довгі місяці, а іноді навіть роки. Весь цей час жінка залишається в психологічній напрузі. Надія змінюється тривогою та страхом, що нічого не вийде. І до моменту, коли діагноз безпліддя підтверджується, вона вже емоційно виснажена. В такому стані впоратися з горем та повернутися до звичайного життя ще складніше.

Психологи виділяють таке поняття, як траур по нереалізованому материнству, і кажуть, що пережити таку втрату навіть складніше, ніж загибель близької людини або інше горе. Ситуація ускладнюється тим, що навколишні часто не розуміють глибину почуттів жінки, і не дають необхідної підтримки, через що вона відчуває себе особливо самотньою.

Щоб впоратися з безпліддям, фахівці рекомендують:

  • усвідомлено прожити всі стадії горя: заперечення, гнів, відчай, смиренність, прийняття;
  • говорити з близькими про свої почуття;
  • звернутися до психотерапевта;
  • знайти групи підтримки, в яких спілкуються жінки, що зіткнулися з такою ж проблемою;
  • читати блоги, книги жінок, які розповідають, як вони змирилися з безпліддям (наприклад, книга «Не вагітна» Карини Саварин);
  • більше гуляти, спілкуватися з людьми, відвідувати різні заходи, щоб не замикатися в собі;
  • згадати свої інтереси, чим хотілося раніше займатися, та більше часу приділяти хобі;
  • обміркувати плани на найближчі роки, поставити нові цілі, які надихають, і почати рухатися до них;
  • прийняти рішення, чи готові ви відмовитися від мрії мати дитину або хочете розглянути можливість сурогатного материнства або усиновлення.

Якийсь час знадобитися на те, щоб прожити свої почуття. Дуже важливо не придушувати їх, але й не зависати в них надовго. Найкраще звернутися до психотерапевта і знайти групи підтримки для жінок, які також не можуть мати дітей. Вони більше поширені за кордоном, але й в Україні можна знайти подібні спільноти.

Наступним етапом, звичайно, йде прийняття ситуації та пошук нових смислів життя. Хтось із жінок починає займатися творчістю, хтось пише блог або книгу про пережите горе, хтось будує бізнес або йде допомагати людям.

Яким би похмурим та безглуздим життя не здавалося в момент горя, воно все одно має сенс, а радість з часом повертається.

Які є альтернативи?

Через якийсь час можна обміркувати питання, чи готові ви прожити життя без дитини, хочете скористатися допомогою сурогатної мами або усиновити малюка.

Сурогатне материнство можливе, якщо абсолютне безпліддя виявлено тільки в одного з подружжя. В такому випадку беруть статеві клітини чоловіка або жінки, а також донора.

Альтернативою може стати й усиновлення. В Україні дуже багато дітей, які мріють знайти батьків і свій дім.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цікаві статті

Зворотній звязок