...
Запис на консультацію


    Ендометріоз: причини, симптоми та які методи лікування

    Ендометріоз – це захворювання, при якому клітини, морфологічно та функціонально схожі на клітини слизової оболонки матки (ендометрію), розростаються за межами її порожнини. Найчастіше вогнища ендометріозу виникають у м’язовому шарі матки (міометрії), на поверхні матки, маткових трубах, яєчниках та на стінках черевної порожнини, рідше у стінках кишківника або сечового міхура, у піхві.

    Як ендометрій порожнини матки, так й ендометріоїдні вогнища за її межами чутливі до гормональних змін протягом менструального циклу. У першій половині циклу слизова оболонка матки товщає, а у другій половині стає «пухнастою», що необхідно для майбутньої імплантації ембріона. Якщо зачаття не відбувається, верхній шар ендометрію відторгається і в жінки починається менструація.

    При ендометріозі аномальні вогнища зазнають таких же циклічних змін, тільки «менструювати» їм доводиться у навколишній простір, через що виникають хворобливі симптоми та розвиваються ускладнення.

    Симптоми та ознаки ендометріозу

    Симптоми ендометріозу у жінок можуть відрізнятись. Вони залежать від розташування та розміру ураження.

    Найбільш поширеними ознаками є:

    • хвороблива менструація;
    • збільшення обсягу менструальних виділень;
    • тривалість менструації понад 7 днів;
    • постійний біль унизу живота (може проявлятися з різною частотою та інтенсивністю);
    • мажучі кров’янисті виділення у середині циклу, перед менструацією або після;
    • нерегулярний менструальний цикл;
    • дискомфорт при статевому акті;
    • безпліддя;
    • домішка крові у сечі та калі;
    • біль при дефекації, анальні кровотечі, запори (при ендометріозі прямої кишки);
    • запор, діарея, здуття.

    Іноді при легких формах ендометріозу симптоми можуть бути мало вираженими або практично відсутніми.

    Форми та стадії ендометріозу

    Класифікація захворювання допомагає лікарям оцінити, як воно впливає на репродуктивні функції та підібрати найбільш ефективне лікування.

    Залежно від того, де утворилося патологічне вогнище ендометрію, виділяють:

    • генітальний ендометріоз (тіла матки, шийки матки, маткових труб, яєчників, піхви, маткових зв’язок);
    • екстрагенітальний ендометріоз (за межами статевих органів – на очеревині, у сечовивідних органах, кишечнику, печінці, плеврі).

    Також за кількістю, розміром та глибиною проростання вогнищ ендометріозу у здорові тканини органа визначають 4 стадії захворювання:

    1. Перша стадія – утворюються один або два поверхневі вогнища ендометріозу.
    2. Друга стадія – кількість вогнищ збільшується, осередки ендометріозу глибше проростають у здорові тканини.
    3. Третя стадія – утворюється багато глибоких осередків ендометріозу, іноді у різних органах, також можуть розвиватися невеликі кісти та спайки.
    4. Четверта стадія – поширеність захворювання збільшується, формуються великі кісти та розвивається спайковий процес.

    Причини виникнення ендометріозу

    Серед теорій виникнення ендометріозу ключову роль відводять теорії порушення ембріогенезу, лімфатичного та кровоносного метастазування, метаплазії внаслідок порушення гормональної регуляції та запалення. Теорія ретроградного закидання менструальної крові з подальшим розвитком ендометріозу крові на сьогодні дуже спірна, тому що закидання трапляється у 70-90% жінок, а ендометріоз розвивається у 10% жінок.

    Чинники ризику виникнення ендометріозу

    • спадковість;
    • ранній початок менструації;
    • наявність в анамнезі патологічних пологів, кесаревого розтину;
    • гінекологічні операції; аборти в анамнезі;
    • запальні захворювання органів малого таза;
    • гормональні порушення;
    • тривале використання ВМС.

    Як діагностують ендометріоз?

    Під час першої консультації гінеколог розмовляє з пацієнткою та дізнається, коли та які скарги у неї з’явилися, чи регулярний цикл, як проходить менструація та чи є інші хронічні захворювання. Після цього лікар проводить гінекологічний огляд та призначає аналізи та інструментальні дослідження, необхідні для встановлення точного діагнозу.

    Для діагностики ендометріозу проводять:

    • УЗД органів малого таза (оптимальний доступний скринінговий метод);
    • огляд на кріслі у дзеркалах, кольпоскопію;
    • діагностичну лапароскопію (висока точність діагностики при безпосередній візуалізації, можливість провести біопсію ураженої ділянки з подальшим гістологічним аналізом біоптату та при необхідності оперативне лікування).
    • лабораторне обстеження (пухлинні маркери СА-125, СА 19-9, СЕА) за показаннями.

    Найчастіше ендометріоз виявляють під час УЗД. Сучасне обладнання забезпечує якісну візуалізацію та дозволяє визначити розташування та розмір патологічного вогнища.

    За наявності показань можуть знадобитися додаткові обстеження: ехогістеросальпінгографія (дослідження прохідності маткових труб за допомогою рентгену з контрастом), комп’ютерна (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ), ендоскопічні дослідження матки (гістероскопія), сечового міхура (цистоскопія), кишківника (ректороманоскопія або колоноскопія).

    За результатами діагностики лікар визначає форму та стадію ендометріозу та складає програму лікування.

    Методи лікування ендометріозу

    Для лікування ендометріозу застосовують:

    1. Медикаментозні методи, до яких відносять, прийом нестероїдних протизапальних препаратів, як першої лінії для знеболювання, прийом гормональних препаратів для корекції циклічних гормональних змін протягом менструального циклу, таких як чисті прогестини або КОК. У важких випадках можуть призначатися агоністи або антагоністи гонадотропін-рилізинг гормону. Гормональні препарати можуть застосовуватися перед оперативним лікуванням для зменшення розмірів вогнища ураження.
    2. Хірургічний метод дозволяє повністю видалити вогнища ендометріозу. Операції проводять переважно малоінвазивними ендоскопічними методами, що забезпечує мінімальне пошкодження здорових тканин та більш короткий період реабілітації.

    Особливості хірургічного лікування ендометріозу

    Показаннями до оперативного лікування є:

    • безпліддя, спричинене ендометріозом;
    • неефективність гормональної терапії
    • інфільтративні форми ендометріозу;
    • наявність великих кіст яєчників;
    • наявність важкого спайкового процесу ОМТ та черевної порожнини;
    • порушення функцій органів, уражених ендометріозом;
    • ендометріоз пупка чи післяопераційного рубця;
    • поєднання ендометріозу з аномаліями розвитку репродуктивних органів.

    Залежно від кількості, розміру та розташування вогнищ проводять:

    • гістероскопію – використовують доступ через піхву до порожнини матки;
    • лапароскопію – доступ до оперованих органів забезпечують через 3 невеликі проколи черевної стінки;
    • лапаротомію – це класична операція з відкритим доступом, яку зараз проводять досить рідко, тільки при важких формах захворювання.

    Найчастіше осередки ендометріозу видаляють лапароскопічним методом. Операцію проводять за допомогою сучасного ендоскопічного обладнання. Пацієнтці роблять 3-4 проколи на передній стінці очеревини, діаметром до 1 см, через які вводять хірургічні інструменти та оптичні прилади. Зображення з мікровідеокамери передається на екран монітора з багаторазовим збільшенням. Це забезпечує хірургу хорошу візуалізацію та дозволяє проводити всі дії з максимальною точністю.

    При лапароскопії пошкодження здорових тканин зводиться до можливого мінімуму, що підвищує ймовірність збереження репродуктивної функції при ендометріозі яєчників та маткових труб, а також дозволяє скоротити та полегшити період реабілітації.

    Які ускладнення можуть бути, якщо не лікувати захворювання?

    На сьогодні, на жаль, немає методів лікування, які можуть повністю вилікувати пацієнтку від цього захворювання. Лікування підбирають, відштовхуючись від індивідуальних особливостей, планів на вагітність, наявності протипоказань та безпеки лікування у довгостроковій перспективі.

    Своєчасне лікування допомагає уповільнити або призупинити прогресування захворювання та зменшити ризик появи таких ускладнень:

    • формування синдрому хронічного тазового болю;
    • утворення великого спайкового процесу, що може спричинити порушення функції тазових органів;
    • порушення прохідності маткових труб;
    • зниження якості ооцитів;
    • безпліддя;
    • анемія внаслідок регулярної значної крововтрати;
    • ускладнення під час виношування вагітності (ранні втрати вагітності, передчасні пологи).

    Можливість вагітності при ендометріозі та після лікування

    За даними Європейського товариства репродукції людини та ембріології (ESHRE), ендометріоз діагностують у 40% жінок, які звертаються до лікаря через те, що мають проблеми із настанням вагітності. Проте захворювання не завжди викликає репродуктивні проблеми. У половини пацієнток з легкою формою ендометріозу та у 25% із захворюванням середньої тяжкості відбувається природне зачаття.

    Безпліддя може виникнути внаслідок ускладнень ендометріозу: непрохідності маткових труб, зниження якості ооцитів тощо.

    При діагностиці ендометріозу у жінки, яка планує вагітність, необхідність медикаментозного та хірургічного лікування перед застосуванням допоміжних репродуктивних технологій фахівці визначають індивідуально.

    У деяких випадках при легкій та середній стадії захворювання жінці можуть виділяти час на планування природного зачаття або ж пропонувати проведення «м’якої гормональної стимуляції» та внутрішньоматкової інсемінації. Дана тактика найефективніша у пацієнток до 35 років без обтяженого анамнезу та при високій якості сперми партнера.

    При тяжкій формі ендометріозу, а також наявності супутніх захворювань або чоловічого фактора безплідності, віці жінки старше 35 років рекомендують одразу робити ЕКЗ. За показаннями перед ЕКЗ може проводитись хірургічне лікування.

    Профілактика ендометріозу та його ускладнень

    Щоб знизити ризик розвитку ендометріозу, жінкам рекомендують:

    • відвідувати гінеколога з профілактичною метою не рідше 1 разу на рік;
    • відповідально підходити до планування сім’ї та обирати надійні методи контрацепції, щоб уникати небажаної вагітності з подальшим проведенням абортів;
    • своєчасно лікувати запальні захворювання ОМТ.

    Ендометріоз – це складне захворювання, але сучасна медицина навіть за важких форм дозволяє усунути симптоми та вирішити репродуктивні проблеми.

    У Києві пройти діагностику та лікування ендометріозу можна в ICSI Clinic. Це спеціалізований центр гінекології та репродуктивної медицини. Клініка оснащена новим обладнанням експертного класу. Завдяки цьому більшість операцій при ендометріозі проводять малоінвазивними методами. Наші спеціалісти виконали понад 12 700 успішних оперативних втручань. Звернувшись до ICSI Clinic, ви можете бути впевнені, що ваше здоров’я у надійних руках.

    Для запису на консультацію до лікаря телефонуйте до нашого контакт-центру або залишайте заявку на сайті.

    Використанні джерела:

    1. https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/endometriosis 
    2. https://www.eshre.eu/Guideline/Endometriosis 
    3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3682634/
    imege
    Автор статті:
    Муравейник Яна Олександрівна
    Акушер-гінеколог, лікар УЗД
    1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оцінок, середнє 5,00 з 5)
    Loading...

    Зворотній звязок


      Замовити дзвінок


        Дякуємо за звернення!
        Ми зв'яжемося з вами найближчим часом.
        Бажаємо міцного здоров'я
        logotip-iksi
        Замовити дзвінок

          Записатися на консультацію