Як репродуктивний вік впливає на якість ембріонів

Репродуктивний період жінки є важливим поняттям, що охоплює етап життя, протягом якого можливе народження дітей. У цей час жінка приймає рішення, пов’язані з плануванням вагітності, визначенням інтервалів між вагітностями та бажаної кількості дітей. ВООЗ визначає репродуктивний вік жінок як період від 15 до 49 років. З біологічної точки зору, це час від першої менструації до настання менопаузи. Однак здатність до зачаття не залишається сталою, а пов’язана з віком: після 35 років фертильність поступово починає знижуватись.

Що таке репродуктивний вік і коли він починається

Репродуктивний вік – це період, коли жіночий організм теоретично здатний до зачаття, виношування та народження дитини. Він починається з першої менструації (менархе), в кожному наступному менструальному циклі відбувається ріст і дозрівання яйцеклітини, яка овулює і здатна до запліднення. Навіть якщо овуляція не відбувається, наприклад, через прийом комбінованих оральних контрацептивів, все одно, оваріальний запас з часом зменшується. Коли оваріальний резерв вичерпується — починається менопауза.

На фертильність жінки можуть впливати генетичні фактори, стан здоров’я та ін., але дослідження вказують на загальну тенденцію зниження якості і кількості яйцеклітин після досягнення 35-річного віку. Варто пам’ятати, що ці дані є узагальненими і важливо орієнтуватись на індивідуальні особливості організму.

Наприклад, жінка 35-років може мати нормальний оваріальний резерв і, якщо вагітність планується в циклі ЕКЗ, то хорошу відповідь на стимуляцію. А може і мати знижений запас яйцеклітин. Тому під час планування вагітності важливо враховувати не тільки вік, а й рівень гормонів АМГ, ЛГ, ФСГ, кількість антральних фолікулів та інші показники на які зверне увагу лікар під час консультації.

Чи дійсно процес утворення яйцеклітин починається ще до народження?

Під час внутрішньоутробного розвитку, ближче до сьомого місяця вагітності, утворюється приблизно 6-7 млн статевих клітин. Однак згодом їхня кількість зменшується. Клітини вступають в перші стадії мейозу — особливого типу клітинного поділу, характерного лише для статевих клітин, — і залишаються в такому стані до початку статевого дозрівання. Під дією гормонів ЛГ і ФСГ відбуваються подальші зміни у фолікулах, і в межах кожного менструального циклу, зазвичай, відбувається овуляція.

За орієнтовними підрахунками, у підлітковому віці кількість яйцеклітин становить приблизно 400 000, у віці 37 років — 25 000, і до періоду менопаузи залишається невелика кількість яйцеклітин.

Під час кожного менструального циклу активується група фолікулів. Зазвичай, лише один із них стає домінантним і дозріває до овуляції, інші фолікули зупиняються в розвитку та дегенерують. Саме тому оваріальний резерв поступово знижується з віком, навіть за умови регулярного менструального циклу.

Стадії овогенезу

Овогенез це процес формування та дозрівання яйцеклітин. Цей процес унікальний тим, що крім передачі генетичного матеріалу, яйцеклітина має забезпечити метаболізм перших поділів ембріону.

Основні стадії овогенезу:

Первинні ооцити утворюються у плода під час внутрішньоутробного розвитку. Вони проходять профазу першого мейотичного поділу і зупиняються в цій стадії до настання статевого дозрівання. На початку кожного менструального циклу група фолікулів продовжує розвиток, але лише один стає домінантним і овулює.
Перед початком овуляції, первинний ооцит завершує перший мейотичний поділ та вступає в другий мейотичний поділ — утворюється вторинний ооцит і зупиняється на стадії метафази ІІ. На цьому етапі яйцеклітина здатна до запліднення.
Ці два послідовні мейотичні поділи забезпечують правильний набір хромосом, а нерівномірний розподіл цитоплазми дозволяє зберегти більшу частину цитоплазми та необхідних клітинних компонентів у вторинному ооциті.
Якщо сперматозоїд проникає у вторинний ооцит, завершується другий мейотичний поділ. Після цього формуються жіночий і чоловічий пронуклеуси, які зливаються і утворюється зигота.

Особливість овогенезу полягає в тому, що первинні ооцити можуть перебувати в стані зупинки мейозу протягом багатьох років. Із віком зростає ризик помилок під час мейозу, зокрема неправильного розходження хромосом, що може призводити до хромосомних аномалій ембріона.

Як змінюється якість яйцеклітин із віком

З віком зменшується оваріальний резерв жінки та погіршується якість яйцеклітин. Дослідження (https://link.springer.com/article/10.1007/s11357-026-02243-6#Abs1) підкреслюють негативний вплив активних форм кисню, порушення мітохондріального метаболізму, зміну у мікросередовищі яєчників та вплив хронічних захворювань, таких як ендометріоз, на яйцеклітини. Також впливає спосіб життя та фактори навколишнього середовища.

Надлишок активних форм кисню (ROS) може викликати оксидативний стрес. У поєднанні з порушенням роботи мітохондрій, які забезпечують енергетичний обмін ооцита, це може призводити до пошкодження клітинних структур та порушення мейозу. Це підвищує ризик помилок розходження хромосом (анеуплоїдії) і може погіршувати розвиток ембріона. Внаслідок цього можлива зупинка розвитку ембріона, відсутність імплантації або рання втрата вагітності.

З віком вірогідність отримати еуплоїдний ембріон (зі збалансованою кількістю хромосом) знижується. Водночас самостійна вагітність можлива, але прогноз стає більш індивідуальним.

Як вік впливає на якість ембріонів

Якість ембріона безпосередньо пов’язана з якістю яйцеклітини. Якщо яйцеклітина має нормальний хромосомний набір і достатній енергетичний ресурс, ембріон має вищі шанси на нормальний розвиток, рівномірне та синхронне дроблення, формування бластоцисти гарної якості та імплантації.

З віком ці шанси поступово знижуються. Ембріони, отримані у програмах ЕКЗ у жінок старшого репродуктивного віку, частіше зупиняються в розвитку. Навіть якщо запліднення відбулося успішно, це не гарантує, що ембріон буде життєздатним.

Іноді на 2-3-й день ембріон виглядає перспективно, але пізніше припиняє розвиток через внутрішні хромосомні або клітинні порушення. Тому часто в програмах ЕКЗ ембріони культивують до 5-6-го, рідше 7-го дня, тобто до стадії бластоцисти, що допомагає більш точно оцінити потенціал перед ембріотрансфером або кріоконсервацією.

Анеуплоїдія: чому ризик збільшується з віком

Анеуплоїдія – це порушення, за якого клітина має неправильну кількість хромосом. Наприклад, замість двох копій певної хромосоми може бути одна або три. При трисомії 21-ї хромосоми є три копії цієї хромосоми замість двох, що призводить до народження дитини із синдромом Дауна.

Найчастіше це пов’язано з помилками мейозу — клітинного поділу, під час якого формується яйцеклітина. З віком цей процес частіше порушується, тому зростає ризик хромосомних аномалій у ембріона.

Анеуплоїдні ембріони можуть не імплантуватися, зупинятися в розвитку або призводити до ранньої втрати вагітності. Тому з віком знижується не лише ймовірність успішного зачаття, а й підвищується ризик невиношування вагітності.

Чи можна виявити хромосомні порушення до перенесення ембріона

Так, для цього застосовують преімплантаційне генетичне тестування ембріонів – PGT.

На стадії бластоцисти, тобто на 5-6-й день розвитку, можливо зробити біопсію клітин трофектодерми — зовнішнього шару ембріона, з якого надалі формується плацента. Ці клітини передають на генетичний аналіз, а ембріон кріоконсервують до отримання результатів.

PGT-A дозволяє визначити, чи ембріон має нормальний набір хромосом. Для ембріотрансферу рекомендовані еуплоїдні ембріони — ті, що мають правильну кількість хромосом.

PGT-A найчастіше розглядають у випадках, коли є підвищений ризик хромосомних порушень ембріона. Водночас PGT має обмеження. Тестування не гарантує імплантацію, не виключає всі можливі ризики та може бути складним для інтерпретації при мозаїцизмі ембріона. Тому рішення про PGT бажано ухвалювати після консультації репродуктолога й генетика.

Чи означає старший репродуктивний вік неможливість вагітності?

Ні. Старший репродуктивний вік жінки не означає, що вагітність неможлива. Якщо овуляція зберігається, зачаття теоретично може відбутися, хоча після 35-40 років шанси знижуються.

На ймовірність вагітності впливають:

оваріальний резерв;
якість яйцеклітин;
регулярність овуляції;
стан матки й ендометрію;
гормональний фон;
хронічні захворювання;
маса тіла, куріння, спосіб життя;
чоловічий фактор фертильності.

Тому після 35 років важливо не втрачати час. Якщо самостійна вагітність не настає протягом пів року, краще звернутись до лікаря-репродуктолога та пройти необхідні обстеження.

Як сучасна репродуктивна медицина допомагає підвищити шанси на успішну вагітність

Сучасна репродуктивна медицина допомагає оцінити прогноз, обрати тактику лікування та підвищити шанси на вагітність.

Оцінка оваріального резерву. Для цього використовують АМГ, ФСГ, естрадіол та УЗД із підрахунком антральних фолікулів. Ці показники допомагають оцінити запас яйцеклітин і прогнозувати відповідь яєчників на стимуляцію. Водночас вони не показують якість яйцеклітин.
Індивідуалізація протоколу ЕКЗ. Лікар-репродуктолог підбирає схему стимуляції з урахуванням віку, оваріального резерву, гормональних показників і попередніх спроб лікування. Мета стимуляції — отримати оптимальну кількість зрілих та якісних яйцеклітин, щоб підвищити ймовірність формування ембріонів із хорошим потенціалом розвитку.
Культивування ембріонів. В лабораторних умовах ембріони розвиваються до стадії бластоцисти. Це дає змогу оцінити їх морфологію та динаміку розвитку. У нашій клініці використовують Time-lapse інкубатор, який дозволяє спостерігати за розвитком ембріона постійно та без зайвого втручання.
Генетичне тестування ембріонів. PGT-A допомагає обрати ембріон з найкращим потенціалом до імплантації. Якщо в результаті дослідження були виявлені ембріони з неправильним набором хромосом, то їх не рекомендують до ембріотрансферу.
Кріоконсервація ооцитів. Кріоконсервація яйцеклітин може бути варіантом збереження фертильності для жінок, які планують відкласти материнство. Найкращі результати зазвичай отримують тоді, коли ооцити заморожують у молодшому віці, адже чим молодша яйцеклітина на момент процедури, тим вищий її репродуктивний потенціал у майбутньому.

Коли варто звернутися до репродуктолога

Консультацію лікаря-репродуктолога не варто відкладати, якщо є фактор старшого репродуктивного віку, нерегулярний цикл, підозра на зниження оваріального резерву або невдалі спроби завагітніти.

Звернутися до фахівця рекомендовано, якщо:

Жінці понад 35 років. Якщо вагітність не настає протягом 6 місяців регулярного статевого життя без контрацепції, варто пройти обстеження.
Були невдалі спроби завагітніти. До 35 років приводом для консультації є відсутність вагітності протягом року регулярних спроб. Після 35 років – протягом 6 місяців.
Є ознаки зниження оваріального резерву. Низький АМГ, підвищений ФСГ або мала кількість антральних фолікулів на УЗД можуть свідчити про зменшення запасу яйцеклітин.
Планується відкладене материнство. Якщо жінка хоче мати дітей у майбутньому, але не планує вагітність зараз, варто оцінити оваріальний резерв і обговорити можливість кріоконсервації яйцеклітин.

Раннє звернення дає більше варіантів дій. Лікар може оцінити гормональний фон, овуляцію, стан матки, якість сперми партнера та підібрати оптимальний план лікування.

Часті питання про репродуктивний вік

До якого віку жінка вважається репродуктивною?
Формально репродуктивний період триває до менопаузи. У статистиці ВООЗ зазвичай використовують діапазон 15-49 років.
Чому після 35 років знижується фертильність?
Після 35 років зменшується оваріальний резерв і зростає частка яйцеклітин із хромосомними помилками. Через це знижується ймовірність зачаття.
Чи можна визначити якість яйцеклітин за аналізами?
Прямо визначити якість яйцеклітин за аналізами неможливо.
Що таке оваріальний резерв?
Оваріальний резерв — це запас яйцеклітин у яєчниках.
Чи завжди після 40 років ембріони мають хромосомні порушення?
Після 40 років ризик хромосомних порушень значно зростає, але не всі ембріони будуть анеуплоїдними.
Чи допомагає заморожування яйцеклітин зберегти репродуктивний потенціал?
Кріоконсервація яйцеклітин може зберегти репродуктивний потенціал, але результат залежить від віку на момент заморожування.