Придаток яєчка – секреторний орган у чоловіків, який забезпечує умови для накопичення, дозрівання і транспортування сперматозоїдів. Якщо у нього потрапляє інфекція, розвивається запалення придатка яєчка, або епідидиміт. Як наслідок, ймовірне порушення формування сперматозоїдів, що може спричинити безпліддя, а також розвиток інших серйозних ускладнень. Детальніше про епідидиміт та способи профілактики й лікування захворювання читайте далі.
Визначення та класифікація епідидиміту
Епідидиміт – урологічне захворювання, за якого у придатку яєчка розвивається запальний процес. Зазвичай інфекція зачіпає один придаток, але іноді й обидва та може уразити яєчко. При цьому вона потрапляє до яєчок із кров’ю та лімфою. Запалення може поширюватися із сечостатевої системи або інших органів і тканин та бути наслідком прихованої інфекції або тривалого запального процесу в організмі.
Коли запалення поширюється на один придаток яєчка, епідидиміт класифікують на ліво- або правосторонній. Протяжність придатка лівого яєчка є більшою, ніж правого, тому частіше уражається саме він. Також зустрічається епідидиміт одразу двох придатків (двосторонній), що є більш рідкісним. В основі такої патології лежать імунні порушення.
За клінічними проявами розрізняють три стадії захворювання:
- Гостра – активна фаза запалення, що характеризується яскравою симптоматикою, як-то сильний біль, набряк, висока температура, дискомфорт під час ходьби або фізичного навантаження. Вона успішно лікується медикаментами, але ефективність залежить від моменту початку терапії. За її відсутності запалення може перейти на яєчко, спровокувати інші ускладнення або перейти у хронічну форму. Гострий епідидиміт зазвичай розвивається протягом кількох днів і триває близько 6 тижнів.
- Підгостра – перехідна фаза, коли прояви стають менш виразними, але періодично можуть посилюватися.
- Хронічна – розвивається за несвоєчасно запровадженої терапії гострої стадії та супроводжується уповільненим запаленням з утворенням сполучної тканини. Часто трапляються блокада сім’явивідних протоків і порушення сперматогенезу. Здебільшого чоловік не відчуває жодних симптомів. При пальпації мошонки можна помітити ущільнення придатка. Хронічний епідидиміт може тривати понад 3 місяці.
Важливо зауважити, що зменшення симптомів не завжди свідчить про одужання. Хвороба може перейти у підгостру або хронічну форму. Ось чому лікування має проходити під контролем фахівця.
Чому виникає запалення придатка яєчка
Епідидиміт може розвинутися в будь-якому віці, але групою найвищого ризику є чоловіки від 18 до 50 років. У цій віковій категорії епідидиміт є п’ятим за поширеністю урологічним діагнозом.
Спричинити запалення придатка можуть:
- інфекційні та запальні ураження сечостатевої системи (захворювання простати, уретрит, хламідіоз, гонорея тощо);
- бактеріальні, грибкові й вірусні інфекції (як-то пневмонія, грип);
- ускладнення внаслідок лікувальних процедур (наприклад, резекції простати або інших маніпуляцій, пов’язаних із контактом обладнання з уретрою);
- хронічні захворювання;
- ослаблений імунітет.
З-поміж рідкісних причин гострої форми епідидиміту – доброякісна гіперплазія передміхурової залози, ракові пухлини. Також викликати епідидиміт може туберкульоз, коли інфекція потрапляє з уражених легень чи нирок. У підлітковому віці розвиток запалення придатків яєчка інколи спричиняє епідемічний паротит.
Окрім того, імовірність епідидиміту підвищується на тлі травмування статевих органів, порушення сечовипускання, сильного переохолодження або перегріву, надмірних фізичних навантажень.
За якими ознаками діагностують запалення придатка сім’яника
Як зазначалося вище, стадії перебігу епідидиміту різняться, і основні симптоми проявляються у гострій фазі. Іноді їй передують дизурія та виділення з уретри, тому важливо бути уважними до тривожних «дзвіночків».
Ознаки й симптоми гострого запалення придатка яєчка:
- біль у паховій зоні, що поширюється на живіт та поперек (посилюється під час руху);
- набряк, ущільнення та почервоніння мошонки з боку запалення;
- дискомфорт, біль або печіння під час еякуляції та сечовипускання, посилення позивів;
- поява домішок крові у сечі та спермі;
- підвищена температура;
- можливі прояви загальної інтоксикації організму (слабкість, озноб тощо).
За хронічної форми епідидиміту симптоматика спостерігається впродовж тривалого часу. Чоловік періодично відчуває легкий біль у мошонці, а в ділянці придатка яєчка може мати місце припухлість. У рідкісних випадках у пацієнта зберігається стійкий больовий синдром на тлі ураження нервових структур органа.
Діагностика епідидиміту починається з консультації лікаря-уролога або андролога. Під час прийому фахівець розглядає скарги та анамнез, проводить первинний огляд, пальпацію. У разі підозри на запалення уретри, він обстежує її отвір та визначає, чи наявні виділення. Якщо на думку лікаря можливе запалення простати, проводиться її дослідження через пряму кишку пальцем. На основі отриманих даних спеціаліст ставить попередній діагноз і може призначити додаткові обстеження для його уточнення.
Діагностичні дослідження включають наступні заходи залежно від клінічної ситуації:
- Мікроскопія мазка з уретри.
- Загальний і біохімічний аналізи крові.
- Загальний та мікробіологічний аналізи сечі.
- Ультразвукове дослідження чи комп’ютерна томографія органів мошонки й таза.
- Магнітно-резонансна томографія.
Після комплексної діагностики та встановлення точного діагнозу лікар призначає відповідну терапію.
Небезпечні наслідки та ускладнення епідидиміту
Як зазначає доктор Шахаб Шахід (Shahab Shahid) із лікарні Addenbrooke Кембриджського університету (Велика Британія), епідидиміт може асоціюватися із серйозними ризиками для здоров’я чоловіка. При цьому частота ускладнень вища у літніх пацієнтів і тих, хто має урологічні патології.
Ігнорування симптомів, несвоєчасне або неправильне лікування та недотримання терапії можуть спричинити загострення запалення, поширення інфекції на другий придаток та яєчко. У придатку та самому яєчку ймовірні гнійно-деструктивні процеси. За відсутності ефективної терапії запалення може перейти на яєчка, призводячи до розвитку орхіту. Абсцес придатка та/або яєчка, некроз тканин, інфаркт яєчка потребують хірургічного лікування та нерідко видалення всього яєчка.
Пацієнти з епідидимітом, спричиненим захворюванням, що передається статевим шляхом, мають у 2-5 разів вищий ризик зараження ВІЛ. На додаток, через запалення придатка яєчка може знизитися якість сперми, а непрохідність сім’явивідної протоки на тлі утворення спайок – спричинити зменшення фертильності та навіть безпліддя.
Профілактика та сучасні методи лікування епідидиміту
Лікування епідидиміту передбачає застосування медикаментозних та хірургічних методів. За словами Якоба Фреса Есперсена (Jakob Fraes Espersen), лікаря клініки Waterfront Doctors (Данія), спосіб терапії насамперед залежить від причини розвитку запалення. Також враховують фазу захворювання, загальний стан здоров’я чоловіка, вік і репродуктивні плани.
Якщо симптоми епідидиміту не зникають через три дні, слід розпочати фармакотерапію. Вона включає використання антибіотика, що бореться зі збудником запалення. Якщо причиною хвороби стала інфекція, яка передається статевим шляхом, партнер також має пройти відповідну антибактеріальну терапію.
Для контролю симптомів, зменшення болю і набряку слугують протизапальні та знеболювальні засоби. Імуномодулятори застосовуються у разі вірусної етіології інфікування.
Фізіотерапію призначають тоді, коли зменшується набряк, нормалізується температура. В зоні паху та мошонки проводять магнітолазерну й фотодинамічну терапію, електрофорез. Такі процедури необхідні для відновлення нормальної мікроциркуляції крові й усунення застійних явищ.
Лікування хронічного епідидиміту – досить тривалий процес. Воно може займати до 6-8 тижнів, особливо при доєднанні хламідійних інфекцій. У разі інфекції з системними симптомами та хронічному больовому синдромі варто розглянути доцільність хірургічного втручання.
Ускладнення у вигляді тяжкого гнійного запалення, яке не піддається іншим методам лікування, може також потребувати операції та навіть видалення придатка або всього яєчка.
Залежно від ступеня ураження тканин, проводяться:
- Епідидимотомія – розсічення придатка яєчка, видалення гною та пошкоджених тканин. Процедура дозволяє максимально зберегти здорові тканини і репродуктивну функцію яєчка.
- Епідидимектомія – видалення придатка яєчка та сім’явивідної протоки.
- Орхіектомія – видалення яєчка і придатка.
Чи можна зняти запалення придатка яєчка самостійно
У деяких випадках пацієнтові під силу самостійно зняти запалення придатка яєчка, однак спершу необхідно проконсультуватися із фахівцем. Так, прикладання льоду й тепла ванна у положенні сидячи протягом 15 хв двічі на день допоможуть швидше зменшити набряк. Також можна використовувати місцеві методи для зняття набряку, наприклад, напівспиртові, а потім – мазеві компреси із протизапальним ефектом. На додаток, це можуть бути безрецептурні анальгетики для зменшення болю.
Чоловікові рекомендовано дотримуватися постільного режиму, під час рухів надягати тісну спідню білизну для підтримання мошонки. З раціону слід виключити гострі та смажені продукти. Обов’язковою є відмова від статевих контактів.
Проте найважливіше пройти повний курс антибіотиків у разі їх призначення. Не варто припиняти лікування, якщо самопочуття дещо поліпшилося, і якісь симптоми зникли. Адже якщо не завершити повний курс антибіотикотерапії, інфекція може перейти у хронічну форму.
Як запобігти запаленню придатка
У більшості випадків епідидиміт розвивається на тлі інфекції або запалення в іншому органі. Тому щоб запобігти його розвитку, рекомендовано стежити за своїм здоров’ям і своєчасно лікувати хвороби, насамперед сечостатевої системи.
Окрім того, профілактика епідидиміту передбачає:
- Дотримання правил інтимної гігієни.
- Захист під час кожного сексуального контакту.
- Уникання травмування, переохолодження або перегріву в паховій зоні.
- Запровадження здорового способу життя.
- Зміцнення імунітету.
Після перенесеного епідидиміту чоловікам доцільно один раз на пів року відвідувати лікаря-уролога із лабораторною та інструментальною діагностикою. Це дозволить запобігти переходу патології у хронічну фазу і розвитку пізніх ускладнень.
Висновки
Поява болю в мошонці, набряклість органа або збільшення яєчок у чоловіків можуть свідчити про розвиток епідидиміту. За швидкої та правильної терапії захворювання зазвичай не є небезпечним. Однак нелікований або тяжкий епідидиміт може спричинити розвиток ускладнень, як хронічний біль, утворення абсцесу, безпліддя тощо. Тож профілактика та своєчасне лікування запалення придатка яєчка є дуже важливими, щоб усунути ризики й негативні наслідки для здоров’я.
Джерела літератури
- C.B. Ching. Epididymitis Treatment & Management. Emedicine, Medscape, 2024; https://emedicine.medscape.com/article/436154-overview?form=fpf
- J. Fraes. Epididymitis. Doctors in Denmark, 2024; https://laegernedanmark.dk/en/medical-services/epididymis-inflammation/
- Epididymitis. Departments & Conditions. University of Michigan Health-Sparrow, 2023; https://www.uofmhealthsparrow.org/departments-conditions/conditions/epididymitis
- T.J. Rupp, S.W. Leslie. Epididymitis. National Library of Medicine, StatPearls. Treasure Island (FL), 2023; https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK430814/
- Chronic Epididymiitis. Information about your condition. The British Association of Urological Surgeons (BAUS), published: 2020, reviewed: 2023; https://www.baus.org.uk/_userfiles/pages/files/Patients/Leaflets/Chronic%20epididymitis.pdf
- S. Shahid. Epididymitis. Resource for healthcare professionals Kenhub GmbH, 2023; https://www.kenhub.com/en/library/anatomy/epididymitis
Завантаження...
