Вірус папіломи людини (ВПЛ) – це одна з найпоширеніших інфекцій, що передається статевим шляхом. Даний вірус є етіологічним фактором для великої кількості ВПЛ-асоційованих захворювань: дисплазії та раку шийки матки, вульви, піхви, пухлинних уражень ротоглотки, статевого члена, анального отвору, шкіри.
Інфекція широко розповсюджена в молодих сексуально активних людей, як жіночої, так і чоловічої статі.
Високоонкогенні типи ВПЛ доведено становлять небезпеку розвитку злоякісних пухлин. За даними медичної статистики, збудниками спричиняється до 4,5 % всіх випадків раку, а ВПЛ 16 та 18 типів пов’язані орієнтовно із 70 % випадків раку шийки матки. Важливість інших типів ВПЛ змінюється залежно від регіону.
Запобігти інфікуванню не так уже і складно, а от успішного та доведено ефективного лікування ВПЛ, на сьогодні не існує, тож основна мета – це профілактика та мінімізація факторів ризику папіломавірусної інфекції.
ВПЛ (вірус папіломи людини) – що це за інфекція
Збудники інфекції належать до сімейства Papillomaviridae.
На сьогодні описано більш як 100 різних типів ВПЛ.
Високоонкогенні типи набагато частіше повʼязані з розвитком раку шийки матки (ВПЛ 16, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 53, 56, 58, 59, 68, 73 та 82 типи).
Німецький учений Харальд цур Хаузен довів вірусну теорію виникнення раку шийки матки після 34 років досліджень. У 2008 році він був нагороджений Нобелівською премією в галузі медицини й фізіології.
ВПЛ – це ДНК-вірус. Канцерогенний механізм після інфікування включає експресію двох основних вірусних онкогенів, Е6 та Е7, які синтезують протеїни, що порушують контроль клітинного циклу генами-супресорами пухлинного росту.
З 1978 р. загальновизнаним є той факт, що вірус папіломи людини (ВПЛ) найчастіше буває пов’язаний із розвитком передракових та ракових новоутворень статевих органів, включаючи цервікальну інтраепітеліальну неоплазію (CIN), вульварну (VIN), вагінальну (VAIN), статевого члена (PeIN) та анальну інтраепітеліальну неоплазію (AIN), а також інвазивний плоскоклітинний рак.
Види та типи ВПЛ
Вивчення папіломавірусів почалося у XX сторіччі з впровадженням технологій молекулярної генетики. Наразі відомо понад 100 типів ВПЛ. У 1979 р. було вирішено називати типи ВПЛ за номером за порядком їх відкриття.
Також вдалося з’ясувати, що збудники певних типів частіше призводять до злоякісних процесів. Отже, за клінічним значенням, папіломавіруси поділяють на два види:
- Високоонкогенного ризику, що налічують 15 типів ВПЛ (16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59, 68, 73 і 82), а 3 типи вважаються типами потенційно високого ризику (26, 53 і 66).
- Низькоонкогенного ризику (6, 11, 40, 42, 43, 44, 53, 54, 61, 70, 72, 81), тобто такі, що рідко спричиняють рак, але можуть викликати бородавки на статевих органах, анусі, роті чи горлі.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала ВПЛ 16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 58, 59 та 66 типів канцерогенами І типу для людей.
Як даний вірус потрапляє в організм людини, шляхи розповсюдження
Оскільки віруси являють собою облігатні внутрішньоклітинні паразити, вони не можуть тривалий час жити поза клітинами-мішенями. Однак вони повинні бути достатньо стабільними в навколишньому середовищі, щоб зберегти життєздатність протягом періоду, поки знаходяться в пошуках хазяїна. Перший крок у патогенезі вірусної інфекції – це проникнення в організм сприйнятливого хазяїна будь-яким доступним шляхом, включаючи шкіру, слизову оболонку очей, порожнини рота, верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів, слизової оболонки сечових шляхів або анального каналу.
Успішна передача генітальної інфекції, збудником якої є ВПЛ, залежить від доступу вірусу до епітеліальних клітин, що мають здатністю до поділу. Єдині такі клітини в плоскому епітелії – це клітини базального шару (тобто більш глибоких шарів). Таким чином, інфекція ВПЛ розвивається при попаданні вірусних частинок у базальні клітини внаслідок травми епітелію, наприклад, при статевому акті.
Зараження ВПЛ відбувається через контакт із зараженою шкірою або слизовою оболонкою. Основні шляхи передачі:
- Статевий контакт (генітальний, оральний, анальний), але для передачі вірусу не обов’язковий секс із проникненням, це може бути й тілесний генітальний контакт
- Контакт шкіра-до-шкіри. Під час тісного контакту з ураженою шкірою або бородавками, наприклад, рукостискання, обійми, спортивні змагання.
- Вертикальний шлях передачі (від матері до дитини) під час проходження по родовим шляхам.
- Більш рідкий, але можливий шлях передачі, – через заражені предмети, наприклад, засоби гігієни, спільний рушник.
У 5–20 % сексуально активних жінок репродуктивного віку можна виявити безсимптомну інфекцію, викликану ВПЛ.
Приблизно у 90 % випадків інфекція ВПЛ самостійно регресує протягом 24–36 місяців.
ВПЛ істотно не відрізняється від більшості інших вірусів і також здатний викликати:
- клінічну;
- субклінічну;
- латентну форму інфекції.
Діагностика ВПЛ
Найбільшого клінічного значення має своєчасне виявлення папіломавірусних уражень статевих органів у жінок.
- ВПЛ-тест, а саме генотипування ДНК ВПЛ методом ПЛР, у цей час широко використовується в рамках скринінгового обстеження шийки матки, а також у якості аналізу ефективності лікування передракових змін шийки матки й класифікації атипових плоских клітин невизначеного значення та інтраепітеліальних змін низького ступеня в цитології.
- Зміни слизової при проведенні вульвоскопії та кольпоскопія, також можуть свідчити про наявність ВПЛ.
Особливості перебігу інфекції ВПЛ у чоловіків та жінок
Важливо, що кожна людина, незалежно від статі, може бути інфікована ВПЛ, якщо має статевий акт (вагінальний, анальний або оральний) з носієм вірусу. Цікавий факт: незважаючи на те, що асоційовані з ВПЛ захворювання частіше виникають у жінок, нові дослідження показують, що оральний ВПЛ більш поширений у чоловіків, ніж у жінок.
Одне з останніх досліджень показує, що загальна поширеність оральної ВПЛ-інфекції була високою серед чоловіків у США. Майже 2 мільйони чоловіків мали онкогенну інфекцію ВПЛ-16. Загальна поширеність оральної ВПЛ-інфекції була особливо високою серед чоловіків, які мали велику кількість оральних статевих партнерів за все життя, чоловіків, які повідомили про секс із чоловіками, і чоловіків з одночасною генітальною ВПЛ-інфекцією.
Як жінки, так і чоловіки схильні до появи ВПЛ-асоційованих онкологічних захворювань. До них належать:
- рак шийки матки, піхви та вульви в жінок;
- рак статевого члена в чоловіків;
- анальний рак як у жінок, так і в чоловіків;
- рак ротоглотки, рак задньої частини горла, включаючи основу язика та мигдалики також у представників обох статей.
Саме тривала персистенція вірусу призводить до появи цих захворювань. Від моменту інфікування до розвитку раку можуть проходить роки та навіть десятиліття.
Доброякісні утворення, такі як аногенітальні бородавки, папіломатоз гортані, шкіри, повік, ротової порожнини, у тому числі губ, також характерні як для жінок, так і для чоловіків.
У чому може бути загроза папіломавірусу для здоров’я людини
Найбільша загроза ВПЛ для здоров’я людини – це ризик утворення онкологічних захворювань:
- рак анального отвору;
- рак шийки матки;
- рак ротоглотки;
- рак статевого члена;
- рак піхви;
- рак вульви.
Низькоонкогенні штами ВПЛ зазвичай не становлять загрози для життя людини, хоча можуть викликати виражений косметичний дискомфорт через наявність доброякісних утворень на шкірі та слизових.
Коли бородавки утворюються в гортані або дихальних шляхах, може виникнути захворювання, яке називається респіраторним папіломатозом, яке часто призводить до утрудненого дихання.
Чи потрібно лікувати ВПЛ
На сьогодні не існує жодного доведено ефективного методу лікування ВПЛ.
Лікування захворювань, які викликає ВПЛ, таких як дисплазія або рак шийки матки, гострокінцеві кондиломи та ін., здійснює лікар, а метод лікування обирається індивідуально в кожному окремому випадку.
Оптимальний метод лікар обирає з огляду на локалізацію, поширеність процесу, індивідуальні особливості організму пацієнта.
Профілактичні методи лікування вірусу папіломи людини
Важливий фактор ризику генітальної інфекції ВПЛ – це статева поведінка, особливо наявність великої кількості статевих партнерів. Добре вивчені такі провокуючі фактори, як паління.
Фактори ризику папіломавірусної інфекції:
- статева поведінка (ранній початок статевого життя, велика кількість статевих партнерів);
- паління;
- наявність супутніх ІПСШ (хламідіоз, гонорея, трихомоніаз, вірус простого герпесу), рецидивуючих вульвовагінальних інфекцій;
- імуносупресія (наприклад, наявність ВІЛ);
- репродуктивний анамнез.
Неспецифічні способи профілактики ВПЛ:
- застосування бар’єрної контрацепції (чоловічі та жіночі презервативи, латексні серветки для орального сексу);
- використання лубрикантів під час статевих контактів;
- уникати грубих форм сексуальних відносин, які можуть призводити до травматизації шкіри та слизових;
- завжди користуватися виключно особистими речами для гігієни;
- відмова від паління.
Завдяки генетичній стабільності вірусів, є можливість специфічної профілактики: застосування вакцини проти збудників із високим рівнем поширеності та онкогенності.
В Україні на сьогодні зареєстровано дві вакцини:
- «Гардасил» – чотирьохвалентна вакцина, забезпечує захист проти найпоширеніших збудників аногенітальних кондилом (6 і 11 типи) та високоонкогенних типів ВПЛ (16 та 18 типи).
- «Церварікс» – двовалентна вакцина, котра захищає від поширених онкогенних 16 та 18 типів ВПЛ.
У багатьох країнах світу широкого застосування набула 9-ти валентна вакцина, яка захищає від 9 типів ВПЛ (6, 11, 16, 18, 31, 33, 45, 52, 58). Сподіваємося, влітку вона отримає реєстрацію і в Україні.
Усі перераховані вакцини запобігають зараженню ВПЛ 16 і 18 типів, що є високоонкогенними й у більшості спричиняють рак шийки матки та інші види раку, що асоційовані з ВПЛ.
Щеплення варто робити дівчатам та хлопчикам віком 9–14 років, найоптимальніше до початку статевого життя. У цьому віці для досягнення найкращого захисту рекомендується отримати дві дози.
Для підлітків і дорослих віком від 15 до 26 років, які раніше не були щеплені або які не завершили вакцинацію, рекомендується повторна вакцинація.
Для дорослих віком від 27 років повторна вакцинація не рекомендована в плановому порядку. Рішення про вакцинацію людей у цій віковій групі має прийматися індивідуально.
Висновок
ВПЛ є однією з найпоширеніших ІПСШ. Найважливішим клінічним наслідком ВПЛ-інфекції є рак шийки матки. Однак рак, пов’язаний із ВПЛ, у чоловіків також є причиною значної захворюваності та смертності. Cкринінг чоловіків на ВПЛ не є ефективним або практичним.
Доведено, що три вакцини («Церварікс», «Гардасил 4», «Гардасил 9») є високоефективною профілактикою проти деяких типів ВПЛ, у тому числі найбільш онкогенних – 16 та 18
Не забувайте вчасно відвідувати лікарів, щоб розвіяти певні страхи, отримати сучасну інформацію та пройти якісну діагностику.
Залучені джерела
- Milano G, Guarducci G et al. Human Papillomavirus Epidemiology and Prevention: Is There Still a Gender Gap? Vaccines (Basel). 2023 Jun 4;11(6):1060. doi: 10.3390/vaccines11061060. PMID: 37376449; PMCID: PMC10303003.
- Luria L, Cardoza-Favarato G. Human Papillomavirus. [Updated 2023 Jan 16]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK448132/
- Kombe Kombe AJ, Li B et al. Epidemiology and Burden of Human Papillomavirus and Related Diseases, Molecular Pathogenesis, and Vaccine Evaluation. Front Public Health. 2021 Jan 20;8:552028. doi: 10.3389/fpubh.2020.552028. PMID: 33553082; PMCID: PMC7855977.
- Настанова, заснована на засадах доказової медицини «Настанова 00257. Вірус папіломи людини (ВПЛ)».
Завантаження...
