Олігозооспермія: причини, симптоми та способи лікування малої кількості сперматозоїдів

Дослідження репродуктивного здоров’я свідчать, що приблизно 30 % безплідних пар не можуть зачати дитину через проблеми з боку чоловіка і ще до 20-30% через проблеми у обох партнерів. Й однією з поширених причин чоловічого безпліддя є олігозооспермія – зменшення в еякуляті кількості сперматозоїдів.

При цьому сам об’єм разової порції сперми лишається нормальним, понад 2 мл (зменшення об’єму еякуляту має назву олігоспермія).

Що ж таке олігозооспермія

У нормі, здоровий еякулят має містити 15–18 мільйонів активних сперматозоїдів на 1 мл [1] та від 32 млн у порції. Коли кількість чоловічих гамет менша, такий стан визначається, як олігозооспермія.
Залежно від кількості активних сперміїв в одиниці об’єму сперми, олігозооспермія поділяється на кілька ступенів:

• I ст., легка – від 10 до 15 млн сперматозоїдів/мл;
• II ст., помірна – кількість сперміїв 5–10 млн/мл;
• III ст., тяжка – менше, ніж 5 млн гамет в 1 мл сперми;
• IV ст., кріптозооспермія та азооспермія – сперматозоїди поодинокі, або взагалі не виявляються в еякуляті.

ЦИТАТА ЛІКАРЯ

Трапляються випадки, коли спермограма показує відсутність живих сперматозоїдів в еякуляті за достатньої їхньої кількості. Такий стан називається некрозооспермією і не є одним із варіантів олігозооспермії.

Які основні причини виникнення олігозооспермії

Оскільки синтез сперматозоїдів йде в яєчках, логічно припустити, що кількість гамет залежить від стану чоловічих сім’яних залоз. Дійсно, найчастіше причинами олігозооспермії стають ті або інші клінічні стани, які негативно впливають на яєчка. Доля первинної тестикулярної дисфункції в розвитку олігозооспермії сягає 80 %.
Однак дослідження останніх років свідчать, що зниження кількості сперматозоїдів у принципі, відбувається внаслідок багатьох розладів здоров’я чоловіка:

1. Вроджені, генетичні чинники: аномалії розвитку статевих залоз, варикоцеле (схильність до нього має спадковий характер), патологія щитоподібної залози, генетичні хвороби, за яких страждає сперматогенез тощо.
2. Спосіб життя та звички: вживання алкоголю, тютюну, канабісу, токсини побутові чи промислові, шкідливі умови праці, надмірна вага, гіподинамія.
3. Медичні чинники, як от гормональні розлади, інфекції сечостатевої системи, хронічний простатит, діабет, злоякісні пухлини та їхнє лікування, застосування деяких антидепресантів та інше.
4. Психологічні аспекти – гострий чи хронічний стрес, депресія, деякі неврологічні та психіатричні розлади.

Зрідка в пацієнтів не вдається визначити причину, через яку зменшується кількість сперматозоїдів. Така олігозооспермія називається ідіопатичною.

Бажаєте записатися на консультацію до спеціаліста

Заповніть форму і ми Вам зателефонуємо

Які симптоми можуть вказувати на олігозооспермію

Специфічних симптомів, які б свідчили про зниження кількості гамет у спермі, не існує. Секс буває повноцінним, еякулят достатнього об’єму, візуальні параметри сперми можуть не мати помітних відхилень.
Однак є низка симптомів, поява яких змушує задуматися про ймовірність олігозооспермії:

• крипторхізм, неопущення яєчка;
• недорозвинені статеві залози;
• вади розвитку калитки, яєчок;
• стан після хірургічних втручань на сім’яниках, їхніх придатках;
• біль та дискомфорт у ділянці статевих залоз;
• варикоцеле;
• симптоми інфекції сечостатевої системи – виділення з уретри, біль та печіння під час сечовипускання;
• домішки в спермі гною, крові.

Чи не найголовніша ознака, що в чоловіка може бути олігозооспермія – відсутність зачаття на тлі повного репродуктивного здоров’я партнерки.

Методи діагностики та обстеження

Єдиний метод, за допомогою якого можна точно встановити діагноз олігозооспермії – спермограма, мікроскопічне та біохімічне дослідження зразка еякуляту. Цей етап є одним із перших в алгоритмі обстеження неплідного чоловіка й дає цінну інформацію щодо фертильності пацієнта
Спермограма фіксує понад десяток параметрів сперми, одним із яких є кількість сперматозоїдів в одиниці об’єму та у всьому зразку загалом. На підставі отриманих даних і визначається відсутність або наявність олігоспермії, її ступінь.
Додатково, у комплекс обстеження неплідного чоловіка з олігоспермією включаються:

• консультація андролога, оцінювання анатомічних параметрів яєчок;
• аналізи крові з акцентом на рівні статевих гормонів;
• обстеження на предмет генетичних аномалій у пацієнта;
• УЗД органів калитки з режимом доплерографії, за необхідності трансректальним обстеженням передміхурової залози;
• рентгенологічні контрастні дослідження судин калитки;
• у виняткових випадках – біопсія сім’яників.

ЦИТАТА ЛІКАРЯ

Інколи трапляються випадки, що висновки про стан фертильності еякуляту роблять за одним зразком. Такий підхід може бути виправданим, за умови, що в спермі не виявлено жодних проблем. Якщо ж спермограма має відхилення від норми, патоспермію, дослідження треба повторити з інтервалом у 2–4–12 тижнів за умови утримання від еякуляції не менше трьох та не більше ніж 5 днів до повторного обстеження.

Вплив олігозооспермії на репродуктивне здоров’я

Здатність чоловіка до зачаття, ймовірність настання вагітності впродовж року регулярного незахищеного статевого життя із репродуктивно здоровою жінкою, зменшується вже на стадії помірної олігоспермії.
Мінімальним порогом, за якого існує статистично допустима ймовірність фізіологічного запліднення, вважається приблизно 2 млн сперматозоїдів в 1 мл еякуляту. Тобто, на тлі олігозооспермії тяжкого ступеня.
Для гарантованого зачаття, таким чоловікам варто рекомендувати консультацію репродуктолога щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Методики лікування олігоспермії

Ту все суто індивідуально й залежить від причини, яка призвела до олігозооспермії. За можливості, застосовуються консервативні методики:

• корекція дисбалансу статевих гормонів;
• компенсація розладів щитоподібної залози;
• діагностика та лікування інфекцій, які передаються статевим шляхом;
• антиоксидантна терапія.

У разі необхідності проводиться хірургічне втручання, наприклад – лікування варикоцеле, корекція вроджених чи набутих вад статевих залоз. Застосовуються і мікрохірургічні втручання, як от вазовазостомія або епідидимовазостомія, що мають на меті відновлення прохідності сім’явиносних шляхів у разі їхньої обтурації.

ЦИТАТА ЛІКАРЯ

Завдяки мікрохірургічним втручанням, батьком може стати навіть чоловік із повним перекриттям сім’явиносних протоків. Застосовується процедура ТESA, мікрохірургічна аспірація сперми з яєчка. Альтернатива – черезшкірна аспірація сперматозоїдів із головки придатка яєчка (PESA). Отримані таким способом сперматозоїди піддаються кріоконсервації та надалі застосовуються в протоколах екстракорпорального запліднення, ембріотрансферу.

Огляд недавніх відкриттів у дослідженнях олігозооспермії

Проблема олігозооспермії не залишається поза увагою і зараз, бо краще розуміння патології дає змогу розробити оптимальні шляхи боротьби з нею. Зокрема, існує припущення, що олігозооспермію можна розглядати, як легкий клінічний варіант азооспермії. Цей стан супроводжується змінами хромосом сперматозоїдів (теломер), явищами апоптоза ядер клітин тощо. Визначення цих параметрів має стати одним з об’єктивних чинників у діагностиці причин олігозооспермії та її динаміки [2].

Також у 2024 році почалися дослідження, спрямовані на лікування олігозооспермії, спричиненою хімієтерапією онкологічних хвороб. І, у моделях на тваринах, уже є цікаві результати, які дарують надію стати батьком чоловікам, котрі борються з небезпечною хворобою [3].
Сподіваємося, що напрацювання незабаром отримають статус доказових і їх можна буде застосовувати для подолання проблеми чоловічого непліддя.

Роль новітніх технологій у боротьбі з олігозооспермією

Деякі технології, які нещодавно вважалися фантастичними, застосовуються вже в сучасній репродуктології. Насамперед – це досягнення мікрохірургії, завдяки яким є можливість отримати чоловічі гамети й здійснити ЕКО.Тандемом із цією методикою йде технологія ICSI (intracytoplasmic sperm injection) – інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда для контрольованого запліднення яйцеклітини відібраною чоловічою гаметою.
Для цього проводиться генетичне тестування отриманих сперматозоїдів, чи то з еякуляту, чи то здобутих за процедурою ТESA/PESA, TESE, або micro-TESE. Перевірені спермії, з нормальним хромосомним статусом, застосовуються в процедурі ICSI, і потім відбувається процедура ембріотрансферу.
Тобто, навіть у разі олігозооспермії тяжкого ступеня, але при збережених якісних параметрах сперматозоїдів, сучасні репродуктивні технології дарують надію стати батьком.

Можливі ускладнення при несвоєчасному лікуванні

Олігозооспермія майже завжди виникає внаслідок певних порушень репродуктивного здоров’я. І чинники, які призвели до цієї патології, здатні пошкодити сім’яні залози, а за тим – й інші фертильні якості сперми.
Наслідками можуть стати:

• астенозооспермія – зниження енергетичних ресурсів сперматозоїдів;
• тератозооспермія – структурні аномалії чоловічих гамет;
• некрозооспермія – відсутність в еякуляті живих, рухливих сперміїв;
• азооспермія – стан, коли сперма позбавлена сперматозоїдів взагалі.

Деякі з таких станів, завдяки професійному підходу та сучасним технологіям можна усунути, компенсувати, проте інколи зміни є незворотними. На щастя, негативний прогноз – достатня рідкість.
Та не варто ризикувати: якщо впродовж року, за умови регулярних спроб, зачаття не настає, – треба звернутися до фахівців. У разі виявлення олігозооспермії, команда з лікарів андрологів, репродуктологів допоможуть усунути перешкоду та стати батьком здорової дитини.

Профілактика те рекомендації щодо запобігання олігозооспермії

Єдина ефективна порада тут – уникати чинників ризику та не нехтувати візитом до клініки в разі проблем із чоловічим здоров’ям.
Рекомендується:

• у віці малюка пройти огляд і переконатися у відсутності в дитини генетичних розладів, вроджених чи набутих вад статевих органів, крипторхізму;
• берегти пах та калитку від травм;
• уникати шкідливих звичок, як от вживання алкоголю, тютюну, канабісу;
• слідкувати за станом яєчок, щоб не пропустити варикоцеле;
• берегтися від дії токсинів на роботі чи в побуті;
• повноцінно та збалансовано харчуватися;
• стежити за вагою тіла, не допускати ожиріння;
• регулярно контролювати функцію нирок, щитоподібної залози, глюкозу крові;
• навчатися та користуватися практиками боротьби зі стресом;
• позбутися гіподинамії та забезпечити оптимальний рівень фізичної активності.

Висновки

Олігозооспермія – патологічний стан, за якого в спермі знижується кількість сперматозоїдів. Виникає такий розлад внаслідок численних причин: вроджених чи набутих анатомічних вад, генетичних відхилень, нездорового способу життя, соматичних чи психологічних проблем та їхнього лікування.

Зменшення кількості сперматозоїдів в еякуляті знижує ймовірність зачаття, хоча статистична ймовірність досягти фізіологічного запліднення існує, навіть, у разі олігозооспермії тяжкого ступеня. Однак процес має майже безсимптомний перебіг і здатен прогресувати до азооспермії – повної відсутності чоловічих гамет у спермі.

Діагностика олігозооспермії можлива лише завдяки лабораторному дослідженню еякуляту, спермограмі. Для уточнення причини розладу та визначення інших ризиків щодо чоловічої фертильності, потрібні додаткові, специфічні методики. Насамперед – консультація кваліфікованого андролога, репродуктолога.

Лікування олігозооспермії, зазвичай, проводиться консервативно та часто дає позитивний результат: усе залежить від професійності лікарів та доступу фахівців до технологічного устаткування, інноваційних теоретичних напрацювань у цій галузі. Інколи доводиться застосовувати хірургічні та мікрохірургічні втручання.

Завдяки сучасним методикам, навіть стійка олігозооспермія не є перешкодою до батьківства. Технологія ICSI дає можливість обрати, навіть із нечисленного пулу, сперматозоїд зі здоровим та повноцінним хромосомним набором і ним запліднити яйцеклітину в протоколі ЕКО. Потім, за допомогою ембріотрансферу, ембріон підсаджується в ендометрій жінки й настає бажана вагітність.

Використані джерела

1. van Zyl JA, Menkveld R. Oligozoospermia: recent prognosis and the outcome of 73 pregnancies in oligozoospermic couples. Andrologia. 2006 Jun;38(3):87–91. doi: 10.1111/j.1439–0272.2006.00720.x. PMID: 16669917.
2. Who cares about oligozoospermia when we have ICSI. Esteves, Sandro C., Reproductive BioMedicine Online, Volume 44, Issue 5, 769 – 775
3. Choy JT, Amory JK. Nonsurgical Management of Oligozoospermia. J Clin Endocrinol Metab. 2020 Dec 1;105(12):e4194–207. doi: 10.1210/clinem/dgaa390. PMID: 32583849; PMCID: PMC7566408.
4. Xin X, Xu P, Wang N, Jiang Y, Zhang J, Li S, Zhu Y, Zhang C, Zhang L, Huang H, Feng L, Wang S. Copy number variations (CNVs) and karyotyping analysis in males with azoospermia and oligospermia. BMC Med Genomics. 2023 Sep 8;16(1):213. doi: 10.1186/s12920–023–01652–2. PMID: 37684669; PMCID: PMC10485952.
5. Marinaro JA, Brant A, Kang C, Punjani N, Xie P, Zaninovic N, Palermo GD, Rosenwaks Z, Schlegel PN. Successful cryptozoospermia management with multiple semen specimen collection. Fertil Steril. 2023 Nov;120(5):996–1003. doi: 10.1016/j.fertnstert.2023.07.019. Epub 2023 Jul 28. PMID: 37517636.