Кіста яєчника: причини виникнення, діагностика та методи лікування

Кіста яєчника – це доброякісне новоутворення, яке формується в середині або на стінці яєчника. Воно має порожнисту структуру і може бути заповнене рідкою або напіврідкою речовиною.

Кісти яєчників бувають різного виду в залежності від етіології та морфологічної будови. Деякі можуть самостійно розсмоктуватися, тоді як інші вимагають проведення консервативного або хірургічного лікування.

При виявленні кісти під час УЗД жінці рекомендують звернутися до гінеколога для проведення більш детального обстеження та вибору тактики лікування.

Причини виникнення кісти у яєчнику

Однією з основних причин формування кіст у яєчниках вважається порушення балансу  статевих гормонів. Протягом репродуктивного віку кісти виникають, за різними даними, у 30-50% жінок, а після настання менопаузи – не більше ніж 5-6%.

Також причинами можуть бути:

• генетична схильність;
• захворювання ендокринної системи;
• хронічні запальні захворювання органів малого таза;
• переривання вагітності;
• порушення обміну речовин;
• трофобластична хвороба;
• стимуляція овуляції;
• прийом деяких лікарських препаратів тощо.

До факторів ризику також відносять раннє статеве дозрівання, нерегулярне статеве життя, малорухомий спосіб життя та пізнє настання менопаузи.

Різновиди кіст яєчників

Залежно від причин формування та особливостей будови виділяють такі види кіст яєчників:

1. Функціональні кісти – розвиваються при порушенні деяких овуляторних процесів. Можуть самостійно розсмоктуватися протягом 2-3 місяців, в інших випадках вимагають проведення лікування.

• Фолікулярна кіста – це однокамерна кіста, порожнина якої наповнюється прозорою рідиною, що є продуктом життєдіяльності гранульозних клітин. Фолікулярна кіста формується при порушенні процесу овуляції, коли фолікул не розривається, і дозріла яйцеклітина не виходить назовні.
• Лютеїнова, або кіста жовтого тіла – це кіста, яка утворюється після овуляції та виходу яйцеклітини з фолікула, якщо порушується процес його деструкції та відбувається заповнення рідиною. Причиною вважається підвищений синтез гіпофізом лютеїнізуючого гормону. 

1. Нефункціональні кісти – розвиваються при органічних патологіях, самостійно не розсмоктуються та вимагають проведення лікування.

• Ендометріоїдна кіста – розвивається при ендометріозі яєчника із клітин морфологічно та функціонально схожих на клітини слизової оболонки матки. Вони чутливі до гормональних змін протягом менструального циклу, внаслідок чого також «менструюють». Через відсутність шляхів для відтоку виділень, виникають хворобливі відчуття.
• Дермоїдна кіста – формується у разі потрапляння під час ембріонального розвитку у яєчник клітин покривного епітелію.
• Текалютеїнова кіста – розвивається при порушенні роботи жовтого тіла та недостатньому синтезі гормонів на ранніх термінах вагітності.
• Параоваріальна кіста – утворюється із клітин придатка яєчника.

Які симптоми можуть вказувати на наявність кісти яєчника?

На ранніх стадіях кіста яєчника розвивається безсимптомно. Скарги можуть з’являтися при збільшенні новоутворення, розвитку ускладнень або наявності супутніх гінекологічних захворювань.

Проявами кісти можуть бути:

• відчуття розпирання в області яєчника;
• ниючий біль внизу живота, може поширюватися на поперек;
• порушення менструального циклу;
• кров’янисті вагінальні виділення;
• дискомфорт, біль під час статевого акту;
• порушення сечовипускання;
• симптоми ранніх термінів вагітності (можуть виникати при кісті жовтого тіла).

Подібні симптоми можуть з’являтися й при інших захворюваннях. Точний діагноз може поставити лише лікар за результатами обстеження.

Чим небезпечна кіста яєчника?

Частіше за все ускладнення розвиваються при недіагностованих кістах або відмові пацієнтки від хірургічного лікування за наявності відповідних показань.

Ускладненнями кісти яєчника можуть бути:

• перекрут ніжки кісти;
• розрив кісти;
• гнійний процес у тілі кісти;
• крововилив у порожнину кісти;
• порушення функцій яєчників та суміжних органів;
• проблеми з зачаттям;
• переривання вагітності.

Більшість ускладнень супроводжуються гострим болем у животі, нудотою, запамороченням, підвищенням температури. В таких випадках слід негайно звернутися за медичною допомогою. У разі підтвердження діагнозу пацієнтка підлягає хірургічному лікуванню.  

Які є методи діагностики?

Первинним методом діагностики кісти яєчника є УЗД. Однак дослідження не дозволяє визначити вид новоутворення. За наявності показів пацієнтці можуть бути призначені додаткові обстеження:

• комп’ютерна томографія;
• магнітно-резонансна томографія;
• доплерографія судин;
• діагностична лапароскопія;
• лабораторні аналізи (загальні та на певні онкомаркери);
• біопсія новоутворення з наступним проведенням гістологічного аналізу.

Які обстеження необхідні, лікар визначає індивідуально, враховуючи наявну симптоматику, історію хвороби та вік жінки.

Методики та способи лікування кіст яєчників

При безсимптомній кісті менше 5 см та відсутності супутніх патологій пацієнтка підлягає диспансерному нагляду протягом 2-3 місяців. За цей час функціональні кісти можуть самостійно розсмоктуватися.

В інших випадках призначають консервативне та/або хірургічне лікування.

Консервативна терапія може застосовуватись для нормалізації гормонального фону та лікування запальних захворювань органів малого таза.

Хірургічне лікування

Показаннями до хірургічного лікування є:

• Відсутність позитивної динаміки протягом  3 місяців спостереження;
• неефективність консервативної терапії;
• розмір кісти понад 5 см;
• збільшення розміру кісти;
• розвиток кісти в період менопаузи;
• наявність больового синдрому;
• безпліддя;
• гострий стан: розрив кісти, перекрут ніжки, гнійний процес.

Залежно від показань операцію проводять планово або терміново.

Для підготовки до хірургічного втручання пацієнтці призначають загальні аналізи крові та сечі, біохімічний аналіз крові, аналіз крові на згортання (коагулограму), аналіз на визначення групи крові та резус-фактора, аналіз урогенітальних виділень на інфекції. У разі застосування загальної анестезії (наркозу) також рекомендують зробити ЕКГ та проконсультуватися з лікарем- анестезіологом.

Кісти яєчників частіше за все видаляють за допомогою малоінвазивних хірургічних методик. Вони дозволяють зберегти репродуктивне здоров’я жінки, вимагають менш тривалої госпіталізації та супроводжуються більш легким та коротким реабілітаційним періодом.

Під час операції доступ до яєчника може забезпечуватися.

• лапароскопічно – через кілька проколів черевної порожнини, діаметром до 1 см;
• лапаротомно – через розріз черевної порожнини (це класична відкрита операція, яка може бути рекомендована при розвитку гострих ускладнень).

У більшості випадків кісту яєчника видаляють лапароскопічним методом. Це малоінвазивна операція, під час якої на черевній порожнині роблять 3 невеликі проколи. Через них вводять мініатюрні хірургічні та оптичні прилади, які дозволяють виконати необхідні маніпуляції.

Обсяг оперативного втручання залежить від розміру, розташування та кількості кіст. Залежно від показань проводять:

• цистектомію – видалення кісти;
• клиноподібну резекцію – видалення кісти та прилеглих до неї тканин яєчника;
• оваріоектомію (оофоректомію) – видалення всього яєчника;
• аднексектомію – видалення яєчника та прилеглої маткової труби.

Завжди, коли це можливо, хірурги намагаються проводити органозберігаючі операції. При невеликих неускладнених кістах частіше за все проводять цистектомію. Це найменш травматична операція, яка дозволяє зберегти репродуктивну функцію. В інших випадках жінці можуть рекомендувати провести кріоконсервацію ооцитів, щоб надалі мати можливість виносити та народити свою дитину.

Кіста яєчника та вагітність

При виявленні кісти на етапі планування вагітності рекомендовано спочатку пройти лікування.

Кіста може не впливати на можливість природного зачаття або навпаки перешкоджати йому. Все залежить від виду та розміру новоутворення. Також кісти яєчників підвищують ризик переривання вагітності або передчасних пологів.

При виявленні кісти під час вагітності зазвичай рекомендують диспансерний нагляд. Функціональна кіста може розсмоктатися протягом 2-3 місяців. Якщо кіста не регресує, але протікає безсимптомно, лікування відкладають на післяпологовий період.

Під час вагітності лікування може бути призначене, якщо кіста:

• має великий розмір (понад 5 -10 см);
• супроводжується вираженим больовим синдромом;
• тисне на сусідні органи та провокує функціональні порушення;
• швидко збільшується;
• супроводжується великим ризиком розвитку ускладнень.

Залежно від показань проводять гормональну терапію або хірургічне лікування. Операцію, як правило, роблять у 2 триместрі (оптимальним часом вважається 16-18 тиждень), використовуючи лапароскопічний доступ. Це малотравматична методика, що дозволяє мінімізувати ушкодження здорових тканин та зберегти вагітність.

Багато жінок успішно народжують, маючи невеликі кісти яєчників. Головне – регулярно спостерігатися в акушер-гінеколога та виконувати всі його рекомендації.

Профілактика розвитку кіст яєчників

Щоб знизити ризик формування кіст у яєчниках рекомендують:

• раз на рік проходити огляд гінеколога, здавати необхідні аналізи та робити УЗД органів малого таза;
• стежити за регулярністю менструального циклу, а у разі порушень звертатися до лікаря;
• у деяких випадках приймати оральні контрацептиви та інші гормональні препарати тільки за призначенням лікаря;
• своєчасно лікувати всі жіночі захворювання;
• при малорухомому способу життя регулярно робити зарядку;
• відмовитися від шкідливих звичок та вести здоровий спосіб життя.

Пройти діагностику та лікування кісти яєчника у Києві можна у центрі репродуктивної медицини ICSI Clinic. У клініці працюють висококваліфіковані хірурги з багаторічним досвідом та встановлено нове обладнання експертного класу, яке дозволяє проводити сучасні малоінвазивні операції.

Для запису на консультацію гінеколога телефонуйте нашим адміністраторам або залишайте онлайн-заявку.

Джерела: 

1. National Library of Medicine https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK560541/ 
2. American Journal of Obstetrics and Gynecology https://www.ajog.org/article/S0002-9378(21)00675-X/fulltext 
3. Oxford University Press https://academic.oup.com/humrep/article/15/12/2567/2915852