Немає овуляції: причини порушення, симптоми, лікування відсутності овуляції

Овуляція — це етап менструального циклу, коли готова до запліднення яйцеклітина виходить з фолікула яєчника. На місці фолікула, який проовулював, формується тимчасова залоза внутрішньої секреції — жовте тіло.

Саме воно відповідає за секрецію прогестерону, одного з найважливіших жіночих статевих гормонів. Гормон прогестерон регулює стан ендометрію, готує його до імплантації ембріона. 

Термін життя дозрілої яйцеклітини короткий, всього 12-24 години від початку овуляції. Якщо запліднення не відбулося, яйцеклітина гине, а жове тіло поступово перестає функціонувати, за рахунок змін в ендометрії починається менструальна кровотеча.

Овуляція — це невід’ємна частина функціонування організму жінки репродуктивного віку. Стан, коли овуляція відсутня, називають ановуляцією — це процес, коли яйцеклітина не дозріває або не виходить з фолікула. Коли секреторна фаза не змінюється проліферативною, це може призводити до порушення тривалості менструального циклу (менше 24 днів або більше 38 днів), зміни об’єму менструальних виділень (виникнення кровотечі або скудні виділення) або до повної відсутності менструації. Ановуляторний цикл призводить до ще більшого розбалансування ендокринної системи  та може мати ряд негативних наслідків:

• проблеми з настанням вагітності, безпліддя;
• утворення кіст яєчників;
• гіперплазія ендометрія, підвищений ризик розвитку рака ендометрія;
• зміни в молочних залозах;
• патологічні маткові кровотечі. 

Крім цього відсутність овуляції може призводити до психоемоційних порушень, зниження продуктивності, погіршення концентрації та пам’яті. 

Бажаєте записатися на консультацію до спеціаліста

Заповніть форму і ми Вам зателефонуємо

Причини відсутності овуляції

Причин відсутності овуляції може бути безліч. Наприклад, овуляція може бути відсутня у жінок, які постійно піддаються стресу, дотримуватися суворої дієти, займаються інтенсивними фізичними навантаженнями. Часто ановуляція може бути наслідком гіпотиреозу (порушення роботи щитоподібної залози), гіперпролактинемії, надлишку андрогенів (особливо на фоні СПКЯ), передчасного виснаження яєчників. Рідше причиною можуть бути анатомічні зміни гіпоталамо-гіпофізарного комплексу (пухлини гіпофіза, синдром пустого турецького сідла, травми голови, аневризма гіпофіза та інше), прийом лікарських засобів (антипсихотичні препарати, опіати).

Гормональні порушення

Гормональні зміни — одна з найбільш поширених причин відсутності овуляції і виникають внаслідок порушення функції органу або наявності в ньому гормон-продукуючої пухлини. Наприклад, надмірна секреція пролактину через наявність пролактиноми (пухлини гіпофізу), надмірна секреція андрогенів при СПКЯ або захворюваннях наднирників, зниження секреції гормонів щитоподібної залози, що часто трапляється на фоні аутоімунного ураження залози. Якщо казати про передчасне виснаження яєчників, то тут частіше має місце поломка на генетичному рівні, якщо у жінки не було оперативного втручання на яичниках

Загальні фізіологічні фактори

Серйозні відхилення від норм маси тіла — досить часта причина відсутності овуляції у жінок репродуктивного віку. Оскільки жирова тканина накопичує гормони, що впливають на овуляцію, надмірна зайва вага, різке схуднення або підвищення маси тіла може спровокувати порушення овуляторної функції. 

Стрес та емоційний дисбаланс

Гострі та хронічні стреси, надмірні фізичні та психологічні навантаження, перевтома, недосип також можуть призвести до порушень. При корекції даних станів фукнкція репродуктивної системи теж налагоджується.

Передчасна менопауза

Передчасна менопауза виникає через ряд причин: аутоімунні захворювання, вроджені генетичні відхилення, вірусні інфекції, хірургічне видалення органів репродуктивної системи, токсичне ураження.

Серед інших причин, що можуть спровокувати порушення овуляції, називають:

• опромінення
• перенесені інфекційні хвороби;
• цитостатичне лікування раку;
• прийом деяких медикаментів.

Відсутність овуляції — це не самостійне захворювання, а симптом патологічних порушень в організмі жінки репродуктивного віку. Стан потребує діагностики і корекції, обов’язково — лікування хвороби, що його спровокувала.

Чи є симптоми, які вказують на відсутність овуляції

Порушення процесу овуляції не завжди супроводжується відсутністю менструації. Можливі симптоми ануволяторного циклу:

• Нетиповий характер менструації. У жінки може спостерігатися аменорея (повна відсутність менструації), олігоменорея (рідкі менструації) або рясні маткові кровотечі.
• Монофазний графік базальної температури. Під час овуляції базальна температура в середині циклу підвищується, при відсутності овуляції — ні.
• Стабільні виділення. В середині циклу піхвові виділення стають більш густими (схожі на курячий білок), у жінок з ановуляцією вони незмінні. 
• Незмінний стан грудей: молочні залози не набухають, не стають більш чутливими.

Діагностика відсутності овуляції

Для визначення процесу овуляції використовуються професійні інструментальні та домашні аптечні засоби діагностики.

• Фолікулометрія —ультразвукове дослідження, яке дає можливість зафіксувати ріст фолікула, настання овуляції або її відсутність. Гінеколог призначає декілька досліджень під час одного циклу. Перевага такого методу в його високій точності. Також така УЗ діагностика виявляє патології органів репродуктивної системи. 
• Тести на овуляцію. За принципом дії вони схожі на тест-полоски для вагітності, але реагують на лютеїнізуючий гормон. Позитивні результати тест демонтрує за 24-48 годин до наступу овуляції.
• Графік базальної температури.На сьогодні від цього методу моніторингу овуляції відходять, адже він найменш достовірний.. 
• Аналіз прогестерону — доволі точний допоміжний метод контролю овуляції. Гормон прогестерон в цей період підвищується в декілька разів. 

Оцінка оваріального резерву дає можливість визначити запас яйцеклітин. Цей показник для всіх жінок індивідуальний від народження.

Лікування відсутності овуляції – методи та способи

Відсутність овуляції не є самостійною хворобою, отже план лікування призначається після встановлення причини та коригується в індивідуальному порядку.

В різних ситуаціях жінка отримує свої рекомендації:

• гормональна терапія у разі виявлення гормональних порушень;
• усунення дефіцитних станів, призначення вітамінів та мінералів;;
• корекція харчування та нормалізація ваги;
• нормалізація сну, відпочинку, антистресові заходи, фізична активність;
• робота з психотерапевтом;
• в окремих випадках може бутиремоендовно оперативне лікування (видалення гормон-продукуючої пухлини).

Що робити коли після лікування овуляція не відновилась

Якщо овуляція не відновилась, а жінка планує вагітність, лікар може рекомендувати індукцію. Весь процес росту фолікула, його дозрівання та розриву індукується та контролюється гормональним препаратом. Тобто процес овуляції стимулюється штучно. Гормональні препарати обираються виходячи з індивідуальних особливостей організму — вік, оваріальний резерв, тощо. Нерідко в результаті індукції овуляції одночасно дозріває дві-три яйцеклітини..

Профілактика та підтримка овуляційної функції

Найважливішими профілактичними заходами щодо профілактики порушення овуляторної функції є:

• підтримка нормального індексу маси тіла, відмова від монодієт, голодування, нездорового зниження маси тіла шляхом вживання препаратів, тощо;
• стабілізація психоемоційного стану — уникнення стресів та хвилювань, не допускати перевтом;
• збалансоване харчування та нормалізація сну;
• слідкувати за станом здоров’я, вчасно відвідувати гінеколога, ендокринолога, терапевта.

Висновки

Відсутність овуляції — проблема, що потребує контролю зі сторони спеціалістів. Цей стан вказує на патологічні процеси в організмі жінки, які необхідно діагностувати та лікувати з урахуванням віку та фізичного стану. Комплексний підхід до питання ановуляції дає можливість жінці завагітніти у репродуктивному віці, а також відновити здоров’я репродуктивної та ендокринної системи.

Джерела

1. JoAnn V. Pinkerton , MD, University of Virginia Health System
2. H. Teede, A. Deeks, L. Moran. Polycystic ovary syndrome: a complex condition with psychological, reproductive and metabolic manifestations that impacts on health across the lifespan (англ.) // BMC Medicine. — 2010. — Vol. 8, iss. 1. — P. 41. — doi:10.1186/1741-7015-8-41.
3. ↑ Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS Consensus Workshop Group. Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to polycystic ovary syndrome (англ.) // Fertility and Sterility. — 2004. — Vol. 81, iss. 1. — P. 19—25. — doi:10.1016/j.fertnstert.2003.10.004
4. 1. Legro RS, Brzyski RG, Diamond MP, et al: Letrozole versus clomiphene for infertility in the polycystic ovary syndrome. N Engl J Med 371:119-129, 2014.
5. 2. Legro RS, Barnhart HX, Schlaff WD, et al: Clomiphene, metformin, or both for infertility in the polycystic ovary syndrome. N Engl J Med 356 (6):551–566, 2007. doi: 10.1056/NEJMoa063971