Запис на консультацію


    Все про ембріотрансфер: що робити, щоб прижився ембріон після ЕКЗ

    Все про ембріотрансфер: що робити, щоб прижився ембріон після ЕКЗ

    Завершальним та одним із найважливіших етапів екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) є перенесення ембріона в підготовлену до імплантації матку. Процедура має ще назву ембріотрансфер (підсадка).

    Що таке ембріотрансфер та важливість процедури

    Зачаття природним шляхом відбувається безпосередньо в жіночих репродуктивних органах: яйцеклітина запліднюється сперматозоїдом, ембріон імплантується в слизову оболонку (ендометрій) матки, настає вагітність.

    Програма ЕКЗ передбачає запліднення в лабораторних умовах (in vitro) – поза організмом жінки, культивування ембріонів, підсадка на стадії бластоцисти в порожнину матки.

    Суть процедури ембріотрансферу полягає в тому, щоб відібрати серед запліднених in vitro ембріонів найбільш перспективний і перенести його в підготовлену до імплантації матку. 

    Навіть найменша помилка під час ембріотрансферу здатна звести нанівець витрачені зусилля, тому цей етап потребує особливої уваги.

    Розрізняють:

    • «Свіжий» ембріотрансфер – імплантація ембріону без заморожування і проводиться за умови готовності ендометрія матки до імплантації.
    • Підсадку розморожених ембріонів (так званий кріо-протокол). Ембріони культивують до стадії бластоцисти і заморожують. 

    Показання для ЕКЗ з кріо-протоколом застосовують в таких випадках:

    • при отриманні не одного, а кількох ембріонів. Це дає можливість використати ембріони в програмі «відкладеного материнства». 
    • за наявності захворювання у одного з подружжя (наприклад, онкологічного захворювання).
    • для проведення преімплантаційного генетичного тестування (ПГТ) ембріонів.
    • при наявності несприятливих факторів (неготовність епітелію матки до імплантації, при синдромі гіперстимуляції яєчників та ін.).
    Все про ембріотрансфер: що робити, щоб прижився ембріон після ЕКЗ
    Бажаєте записатися на консультацію до спеціаліста
    заповніть форму і ми Вам зателефонуємо

      Етапи ембріотрансферу

      Підсадка ембріону включає дотримання певної послідовності дій:

      1. Культивування ембріонів до стадії бластоцисти, відбір для пересадки.
      2. Медикаментозна підготовка жіночого організму до вагітності за рахунок створення сприятливих умов для імплантації (вимірювання товщини та оцінка стану ендометрію; покращення їх показників).
      3. Безпосередньо процедура ембріотрансферу.
      4. Етап спостереження та підтримки раннього періоду вагітності.

      Ембріотрансфер схематично:

      Все про ембріотрансфер

      Вибір ембріона

      Тривалий час оцінка ембріонів для перенесення проводилась на основі морфологічних показників. Ембріологи визначали ембріони за балами, які відображали ступінь зрілості, особливості поділу, якість клітин та їх вміст. Ембріони з найвищими показниками готували до ембріотрансферу. Оскільки кріопротоколи були недосконалими, підсаджували кілька ембріонів. Як наслідок – розвиток небажаної та гінекологічно обтяжливої багатоплідної вагітності. Доводилось застосовувати ембріоредукцію.

      ​На сьогодні вибір ембріонів для підсадки проводиться за допомогою преімплантаційного генетичного тестування на анеуплоїдію (ПГТ-А). Суть методу – визначення хромосомного статусу ембріону на стадії бластоцисти за допомогою технології секвенування нового покоління (NGS– Next Generation Sequencing).

      Методика полягає в наступному:

      •  ембріони культивують 5-6 діб до стадії бластоцисти (приблизно 100-150 клітин);
      • проводять біопсію клітин трофектодерми (майбутньої плаценти);
      • безпосередньо генетичне тестування клітин трофектодерми ембріону на наявність хромосомних аномалій (ПГТ-А); моногенних захворювань (ПГТ-М) за допомогою технології NGS (Next Generation Sequencing);
      • ембріони з нормальним хромосомним статусом (після ПГТ-А) або перевірені на спадкову патологію (після ПГТ-М) готують до переносу.

      Технологія ПГТ має майже 100 % вірогідність та підвищує ефективність ЕКЗ. ПГТ-М запобігає народження дитини зі спадковитми хворобами (муковісцидоз, гемофілія, спінально-м’язова атрофія тощо). Технологічно, ПГТ дає відповідь і про стать ембріону. Оскільки ПГТ вимагає кілька днів для отримання результату, ембріони, які досліджуються, зберігаються за допомогою кріоконсервації.

      Перебіг процедури

      Алгоритм ембріотрансферу такий:

      • на призначений день жінка прибуває в клініку для процедури;
      • пацієнтка розміщується в кріслі, кабінет обов’язково має УЗД-апарат;
      • обраний ембріон поміщається в спеціальний тонкий катетер (тонка і гнучка пластикова трубочка) з поживним середовищем;
      • шийка матки оголюється дзеркалами, одночасно з цим УЗД сенсор прикладають до живота для контролю за перебігом ембріотрансферу;
      • катетер вводиться в піхву, через канал шийки матки – в її порожнину;
      • під контролем УЗД кінчик катетера підводиться до обраної репродуктологом ділянки ендометрія, куди й впорскується ембріон;
      • катетер обережно виймається;
      • після перенесення ембріонів протягом години дотримується постільний, а протягом двох-трьох наступних днів – напівпостільний режим.

      Процедура триває до 15 хвилин. Знеболення не потрібне, проте інколи лікар може запропонувати заспокійливий засіб, щоб зменшити стрес та занепокоєння пацієнтки.

      Тут представлені поради жінкам щодо процедури переносу ембріонів.

      Імплантація ембріонів відбувається зазвичай через два-три дні після перенесення. Через 10–14 днів після ембріотрансферу потрібно зробити тест на вагітність.

      Фактори успішності ембріотрансферу

      Успіх процедури залежить від кількох чинників:

      1. Вибір ембріонів. Морфологічна оцінка та преімплантаційне генетичне тестування (ПГТ-А) дозволяє обрати найбільш життєздатний та повноцінний ембріон, який матиме максимум шансів на успішну імплантацію.
      2. Підготовка ендометрія матки. Створення гормонального фону, сприятливого для імплантації ембріону та подальшого підтримання вагітності.
      3. Подальша медикаментозна підтримка вагітності. 

      Завдяки професійності лікарів та ембріологів понад 90 % подружніх пар ICSI Клініки стають щасливими батьками.

      Чому ембріон не прижився: як реагувати на відсутність вагітності

      Причини відсутності імплантації і вагітності:

      • вік пацієнтки (старше 40 років);
      • ожиріння; 
      • хронічні хвороби, які ускладнюють хід програми ЕКЗ;
      • шкідливі звички у одного або у обох з подружжя.

      У разі невдачі програми ЕКЗ лікарі ретельно проаналізують всі можливі фактори та врахують при плануванні наступної програми.

      Висновки

      Ембріотрансфер або процедура перенесення ембріона в порожнину матки жінки – завершальний та відповідальний етап програми ЕКЗ. Якісне й ретельне дотримання всіх вимог процедури дарує впевненість у позитивному тесті на вагітність.

      Успішність ембріотрансферу залежить від вибору ембріону, підготовки епітелію матки до імплантації.

      Преімплантаційне генетичне тестування (ПГТ-А) дозволяє вибрати генетично здоровий ембріон на стадії бластоцисти. Відповідно, відсутня потреба підсадки всіх ембріонів і загроза розвитку гінекологічно несприятливої багатоплідної вагітності.

      Для підвищення ефективності ембріотрансферу наші лікарі назначають протоколи підготовки епітелію матки до імплантації, створюючи оптимальне «вікно сприйнятливості», під час якого ембріон отримає найкращі шанси на імплантацію.

      Процедура ембріотрансферу проводиться в амбулаторних умовах і триває до 15 хвилин. Під контролем УЗД репродуктолог підводить катетер з обраним ембріоном до обраної ділянки ендометрія та поршнем випорскує його в слизову оболонку матки.

      Тест на вагітність за допомогою визначення рівня хоріонічного гонадотропіну проводять на 10–14 день після імплантації.  У випадку негативного результату слід планувати програму ЕКЗ з урахуванням виявленої причини.

      Використанні джерела

      • Tong J, Niu Y, Wan A, Zhang T. Next-GenerationSequencing (NGS)-Based Preimplantation Genetic Testingfor Aneuploidy (PGT-A) of Trophectoderm Biopsy forRecurrent Implantation Failure (RIF) Patients: a Retrospective Study. Reprod Sci. 2021 Jul;28(7):1923–1929. doi: 10.1007/s43032–021–00519–0. Epub 2021 Mar11. PMID: 33709375; PMCID: PMC8189974.
      • Simon A, Laufer N. Assessment and treatment of repeatedimplantation failure (RIF). J Assist Reprod Genet. 2012 Nov;29(11):1227–39. doi: 10.1007/s10815–012–9861–4. Epub 2012 Sep 14. PMID: 22976427; PMCID: PMC3510376.
      • D’Angelo A, Panayotidis C, Alteri A, Mcheik S, Veleva Z. Evidence and consensus on technical aspects of embryotransfer. Hum Reprod Open. 2022 Sep 6;2022(4):hoac038. doi: 10.1093/hropen/hoac038. PMID: 36196080; PMCID: PMC9522404.
      • Choe J, Shanks AL. In Vitro Fertilization. [Updated 2023 Sep 4]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK562266/
      • Saravelos SH, Li TC. Embryo transfer techniques. BestPract Res Clin Obstet Gynaecol. 2019 Aug;59:77–88. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2019.01.004. Epub 2019 Jan 11. PMID: 30711373.
      • Toth TL, Lee MS, Bendikson KA, Reindollar RH; American Society for Reproductive Medicine EmbryoTransfer Advisory Panel. Embryo transfer techniques: anAmerican Society for Reproductive Medicine survey ofcurrent Society for Assisted Reproductive Technologypractices. Fertil Steril. 2017 Apr;107(4):1003-1011.

       

      imege
      Автор статті:
      Зерова-Любимова Тетяна Едуардівна
      Завідувачка лабораторією генетики
      1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оцінок, середнє 5,00 з 5)
      Завантаження...

      Зворотній звязок

        Замовити дзвінок

          logotip-iksi
          Замовити дзвінок

            Зареєструватися

              Відправляючи форму, ви підтверджуєте свою згоду з Політикою конфіденційності


              Записатися на прийом
              заповніть форму і ми вам зателефонуємо найближчим часом

                Записатися на консультацію