Синдром полікістозу яєчників (ПКЯ): симптоми та вплив на репродуктивне здоров’я

Захворювання статевих органів — поширена проблема сьогодення, з якою стикаються жінки будь-якого віку. Висока частота гінекологічних патологій характерна саме для репродуктивного віку, і наразі спостерігається тенденція до її стрімкого зростання.

Однією з основних передумов для розвитку гінекологічних хвороб є гормональний дисбаланс.

Синдром полікістозу яєчників (ПКЯ) — ендокринопатія, що характеризується порушенням репродуктивної та ендокринної функцій яєчників на тлі гормонального дисбалансу. Збій у багатьох обмінних та гормональних процесах жіночого організму супроводжується гіперандрогенією (підвищенням рівня чоловічих статевих гормонів), порушенням менструального циклу, кістозними змінами яєчників. Тож ПКЯ може мати серйозні наслідки як для функції дітонародження, так і для здоров’я жінки загалом. Тому важливо розуміти природу, причини виникнення і методи лікування цієї недуги.

Поширеність ПКЯ та вплив на здоров’я жінок

Попри те що ПКЯ визнано однією з найпоширеніших ендокринопатій, що суттєво впливає на здоров’я жінок, точна етіологія та патогенез хвороби залишаються не до кінця вивченими. Це створює значні проблеми для ефективної діагностики та цілеспрямованої терапії даного синдрому.

Експерти Центрів з контролю та профілактики захворювань США відзначають, що ПКЯ може розвинутися у жінок будь-якої раси, етнічної належності та віку (від пубертатного періоду до менопаузи). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), поширеність ПКЯ у жінок репродуктивного віку становить  8–13%, при цьому до 70% мають недіагностований ПКЯ. Таким чином, значна частка пацієнток навіть не підозрюють про наявність у них цієї патології.

Дисбаланс статевих гормонів і менструального циклу, формування дрібних фолікулів, не здатних вирости до розмірів домінантних, спричиняють порушення овуляції та можуть ускладнювати настання вагітності. Саме тому серед основних наслідків ПКЯ виділяють проблеми із зачаттям. Орієнтовно у 80% жінок причиною безпліддя через відсутність овуляції є ПКЯ.

На додаток, на тлі ПКЯ спостерігаються ановуляція, двобічне збільшення яєчників, гірсутизм (ріст волосся за чоловічим типом) із супутньою гіперандрогенією та ожиріння, що чинить суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнток. Оскільки порушення репродуктивної системи на тлі ПКЯ супроводжується дисфункцією майже всіх органів і систем організму жінки, ця патологія є мультисистемною проблемою. Тож для її розв’язання потрібне запровадження комплексного підходу із залученням різних фахівців, як-от гінекологи, репродуктологи, ендокринологи, дерматологи, дієтологи, кардіологи, психіатри, психологи тощо.

Бажаєте записатися на консультацію до спеціаліста

Заповніть форму і ми Вам зателефонуємо

Причини виникнення полікістозу яєчників

ПКЯ є складним багатофакторним захворюванням, причини виникнення якого досі до кінця не зрозумілі. Проте відома низка факторів, які можуть спровокувати хворобу.

Так, фахівці американської Клініки Мейо виділяють такі чинники, що лежать в основі ПКЯ:

• генетичні та спадкові фактори;
• вироблення надмірної кількості андрогена;
• резистентність до інсуліну.

Зупинимося на кожному факторі детальніше.

Генетичній схильності відводять особливе місце у патогенезі ПКЯ; на її частку припадає до 80% випадків захворювання. У жінок із сімейним анамнезом ПКЯ ймовірність захворіти суттєво зростає. Наразі відомо про понад 1 тис. генів-кандидатів, які визначають синтез близько 500 білків, відповідальних за прояви ПКЯ.

На додачу, підвищеному ризику ПКЯ піддаються жінки із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу, ожирінням та серцево-судинними захворюваннями в сімейному анамнезі.

Окрім того, в основі ПКЯ лежать такі патогенетичні механізми, як гіперандрогенія та інсулінорезистентність. Вони утворюють своєрідне патологічне замкнене коло. Так, високий рівень андрогенів зумовлює розвиток ожиріння та резистентності до інсуліну. Своєю чергою інсулінорезистентність спричиняє зменшення утилізації глюкози в організмі, внаслідок чого виникає компенсаторна гіперінсулінемія, що є важливою ланкою патогенезу гіперандрогенії. Інсулінорезистентність зустрічається у більшості жінок із ПКЯ.

Серед можливих причин виникнення ПКЯ експерти також називають раніше перенесені тяжкі запальні й інфекційні патології органів сечостатевої системи, захворювання надниркових та щитоподібної залоз, ендометріоз, порушення процесів обміну речовин в організмі, автоімунні розлади. На розвиток ПКЯ можуть впливати стресові ситуації, неправильний спосіб життя (куріння, неналежне харчування, недостатня фізична активність), низький соціально-економічний рівень, зовнішні фактори тощо. 

Зазначені чинники часто взаємодіють між собою, і перебіг ПКЯ в кожної жінки може бути унікальним. Тож розуміння цих факторів дозволить призначити своєчасну діагностику й обрати оптимальну стратегію лікування для запобігання розвитку ускладнень та поліпшення якості життя пацієнтки.

Основні симптоми та ознаки ПКЯ

Симптоми ПКЯ індивідуальні та часто різноманітні. Інколи вони виникають раптово й змінюються з часом. Найпоширеніші симптоми й ознаки, що можуть свідчити про розвиток ПКЯ:

1. Порушення менструального циклу: нерегулярність або повна відсутність, мізерні/рясні місячні, міжменструальні кров’яні виділення зі статевих шляхів (аномальні маткові кровотечі).
2. Безпліддя (на тлі ановуляції): у разі ПКЯ воно має первинний характер, тобто до звернення по допомогу жінка не мала вагітностей.
3. Акне, гірсутизм, алопеція як прояви гіперандрогенії: саме андрогени відповідають за тип та розподіл росту волосся на голові й тілі.

Додаткові можливі ознаки ПКЯ:

• надмірна вага або ожиріння;
• біль внизу живота й у ділянці малого таза;
• фіброзно-кістозна мастопатія;
• гіперпігментація шкіри під пахвами, на задній частині шиї, підборідді, у паховій зоні;
• розтяжки, набряки шкіри;
• себорея;
• зміна фігури за чоловічим типом;
• труднощі з зачаттям.

Прояви ПКЯ нерідко бувають прихованими й досить небезпечними для пацієнтки. Вони можуть включати метаболічні порушення, ЦД, дисліпідемію, депресивні розлади з розгорнутою психічною симптоматикою. Отже, встановлення діагнозу ПКЯ потребує залучення фахівців різного профілю та корекцію виявлених порушень.

Наслідки поліксітозу яєчників для репродуктивного здоров’я

ПКЯ може мати значний негативний вплив на здоров’я пацієнток у майбутньому — як фізичну, так і психічну складові. Гормональний дисбаланс та порушення функцій яєчників спричиняє виникнення труднощів із зачаттям у багатьох жінок репродуктивного віку. За успішного настання вагітності жінки із ПКЯ являють собою групу ризику з розвитку ускладнень. Так, у вагітних можливе підвищення частоти ЦД, гіпертонії, прееклампсії. Ці стани нерідко є причиною передчасних пологів та захворювань новонароджених.

Окрім того, при настанні вагітності у жінок із ПКЯ може підвищуватися ризик викидня та передчасних пологів. Тому фахівці по всьому світу рекомендують обов’язкове та ретельне спостереження за вагітними із ПКЯ. За правильно підібраного та своєчасно проведеного лікування, а також корегування гормонального фону можливість народити здорову дитину суттєво збільшується.

Безпліддя є найбільш несприятливим наслідком ПКЯ. Проте, знову ж таки, шанси жінки завагітніти та зберегти плід на тлі адекватної терапії є високими.

Діагностика та лікування синдрому полікістозу яєчників

Діагноз ПКЯ встановлюють за наявності будь-яких двох із таких критеріїв: оліго- та/або ановуляція, гіперандрогенія (клінічна та/або біохімічна) і полікістоз яєчників за даними УЗД або аналізу на антимюлерів гормон.

Діагностика ПКЯ може бути складною. Труднощі можуть виникати через те, що яєчники, надниркові залози, гіпоталамус та гіпофіз тісно взаємопов’язані за функціональною здатністю, і погіршення роботи будь-якого з цих відділів впливає на стан інших та репродуктивну систему загалом. Як наслідок, буває складно виявити першопричину розвитку ПКЯ. Саме тому це потребує проведення низки клінічних, лабораторних й інструментальних досліджень.

Основні діагностичні методи включають такі, як:

1. Збір скарг та анамнезу, гінекологічне обстеження, фізикальний огляд для виявлення ознак гіперандрогенізму й інших характерних симптомів ПКЯ.
2. Лабораторні дослідження: загальний, біохімічний аналіз крові, визначення рівня гормонів (як-от ЛТ, ФСГ, ТТГ, пролактин, естрадіол, тестостерон, пролактин, прогестерон, інсулін тощо). 
3. Інструментальна діагностика: УЗД органів малого таза, динамічна фолікулометрія.
4. Аналіз урогенітальних виділень.
5. Додаткові обстеження за потреби: УЗД щитоподібної залози, наднирників.

Окрім того, важливо провести диференційну діагностику для виключення патологій, що можуть мати подібні до ПКЯ симптоми, як-от гіпотиреоз, гіперпролактинемія, метаболічний синдром або ЦД 2-го типу, та виявити патогенетичні механізми. Це необхідно для встановлення чіткого діагнозу ПКЯ та вибору подальшої тактики лікування.

Лікування ПКЯ має комплексний характер і базується на результатах обстеження, стадії хвороби, віці, метаболічних порушеннях, ускладненнях та репродуктивних планах жінки. Методи терапії залежать від мети та завдань, які лікар визначає разом із пацієнткою. 

Потенційні цілі лікування:

• нормалізація менструального циклу, гормонального профілю, метаболічних порушень;
• зменшення симптомів, пов’язаних із підвищеним рівнем андрогенів;
• відновлення фертильності (ймовірності завагітніти);
• зниження ваги;
• подолання інсулінорезистентності;
• профілактика ускладнень із боку серцево-судинної системи;
• лікування супутніх захворювань.

Європейське товариство ендокринологів (ESE) та інші світові наукові спільноти вказують на те, що лікування ПКЯ насамперед має включати упорядкування способу життя, особливо за наявності надмірної ваги. Це передбачає запровадження здорового харчування та адекватної фізичної активності з метою нормалізації маси тіла й гормональних показників. 

Основні методи лікування ПКЯ — гормональна терапія, препарати, які підвищують чутливість периферичних тканин до інсуліну та стимулюють овуляцію. Ефективна фармакологічна терапія, зокрема метформін і комбіновані оральні контрацептиви, є стратегією вибору для лікування даного синдрому. Також доцільно розглянути використання інозитолів для корекції метаболічних показників, стимуляції овуляції та зменшення проявів гірсутизму/гіперандрогенії на тлі ПКЯ.

Слід зауважити, що правильно підібрана сучасна гормонотерапія здатна нормалізувати менструальний цикл, запобігти розвитку гіперпластичних процесів та раку ендометрію, знизити ступінь гірсутизму, поліпшити стан шкіри і волосся, а також сприятиме збереженню репродуктивної функції у жінок із ПКЯ.

У разі неефективності медикаментозної терапії та/або стійких порушень овуляції застосовується хірургічне лікування — лапароскопія яєчників.

Можливі ускладнення за несвоєчасної терапії 

За несвоєчасної терапії або ж її припинення можливе прогресування симптомів ПКЯ та супутніх хвороб. Ускладнення, що можуть загрожувати пацієнтці: ЦД 2-го типу, метаболічний синдром, ожиріння, гіпертонія, дисліпідемія, венозні тромбози, інфаркт й інсульт. У жінок із ПКЯ більш ніж удвічі вища ймовірність виникнення атипової гіперплазії та раку ендометрію. Також можлива поява апное уві сні, психологічних та емоційних проблем. Зокрема, існує високий ризик патологічного перебігу вагітності та безпліддя.

Окрім того, нещодавно з’явилися дані про зв’язок між ПКЯ та зниженням когнітивних функцій. Було показано, що у жінок із ПКЯ відзначаються гірша пам’ять і навички мислення, а також незначні зміни у мозку в репродуктивному віці. Як зазначила професор медицини К. Шеріф (K. Sherif), механізм прискореного когнітивного процесу старіння полягає в тому, що метаболічні аномалії, асоційовані з ПКЯ, впливають не лише на кровоносні судини та серце, але й мозок.

При правильному веденні пацієнток із ПКЯ і дотриманні ними рекомендацій лікаря можна нівелювати більшість довгострокових ризиків для здоров’я.

Вплив способу життя на ПКЯ

Підтверджено суттєві переваги дотримання здорового способу життя у жінок із ПКЯ. Міжнародна експертна група із ведення хворих на ПКЯ рекомендує здорове харчування та/або належну фізичну активність, когнітивно-поведінкові чи комбіновані втручання як основну стратегію лікування ПКЯ. Адже фармакологічні методи не завжди є дієвими. Так, корекція способу життя сприяє зниженню ваги, регулюванню менструальної функції та зменшенню проявів гіперандрогенії у пацієнток із ПКЯ. Крім того, встановлено роль здорового способу життя в  усуненні інсулінорезистентності, що пов’язана із багатьма несприятливими наслідками на тлі ПКЯ.

Профілактика, контроль полікістозу яєчників та підтримка пацієнток 

Профілактичні заходи мають бути спрямовані на зниження ризику розвитку ПКЯ та його ускладнень, а також поліпшення загального стану здоров’я пацієнток.

Рекомендації експертів для профілактики й контролю ПКЯ:

1. Нормалізація ваги (особливо за наявності ожиріння).
2. Збалансоване харчування (овочі, фрукти, цільнозернові, нежирні білкові продукти, молоко, сир чи йогурт).
3. Регулярні фізичні вправи середньої інтенсивності (орієнтовно 150 хв на тиждень).
4. Відмова від куріння та помірне споживання алкоголю.
5. Контроль гормонального фону.
6. Раннє виявлення й терапія метаболічних порушень.
7. Своєчасне лікування запальних та інфекційних хвороб.
8. Контроль стресу (за допомогою медитацій, вправ на глибоке дихання, йоги).
9. Повноцінний нічний сон по 7–9 годин.
10. Регулярні консультації гінеколога, ендокринолога для моніторингу симптомів ПКЯ та загальних аспектів здоров’я.

На додаток, вкрай важливо поліпшувати обізнаність жінок щодо сучасних підходів до діагностики й лікування ПКЯ, надавати їм підтримку, а також сприяти самоконтролю пацієнтками хвороби.

Висновки

Синдром полікістозу яєчників суттєво впливає на різні аспекти життя пацієнток. Проте більшість жінок із цією патологією можуть вести повноцінне життя завдяки зміні способу життя, належному догляду та відповідній фармакотерапії. Такий комплексний підхід дозволить запобігти розвитку метаболічних, серцево-судинних і психосоціальних ускладнень на тлі ПКЯ у довгостроковій перспективі. Також жінки зможуть відновити свій менструальний цикл, досягти репродуктивних цілей та поліпшити загальне здоров’я.

Використані джерела

1. Y.A. Hajam, H.А. Rather, Neelam, R. Kumar, M. Basheer, M.S. Reshi. A review on critical appraisal and pathogenesis of polycystic ovarian syndrome // Endocrine and Metabolic Science. – 2024. – Vol. 14. – Р. 1-6.
2. H.J. Teede, C.T. Tay, J. Laven, A. Dokras, L.J. Moran, T.T. Piltonen, M.F. Costello, J. Boivin, L.M. Redman, J.A. Boyle, R.J. Norman, A. Mousa, A.E. Joham. Recommendations from the 2023 international evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome // European Journal of Endocrinology. – 2023. – 189. – G43-G64; https://doi.org/10.1093/ejendo/lvad096.
3. M. Cai, Z. Ni, Z. Yuan, J. Yu, D. Zhang, R. Yao, L. Zhou, C. Yu. Past and present: a bibliometric study on polycystic ovary syndrome // J Ovarian Res. – 2023. – Vol. 16. – 42; doi: 10.1186/s13048-022-01072-3.
4. K. Rogers. Condition affecting at least 1 in 10 women linked with cognitive decline, study finds  // CNN Health, 2024.
5. Polycystic ovary syndrome, 2023. www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/polycystic-ovary-syndrome?gad_source=1&gclid=CjwKCAjw26KxBhBDEiwAu6KXt3Mh0RfO9hjmU8NNpEnuWntTTL7bHuedEAudA8P4O81B4v_SDxgflRoCMU8QAvD_BwE.
6. Polycystic ovary syndrome. Mayo Clinic, 2022.
7. А. Schreiber. Polycystic ovary syndrome (PCOS): What it is, symptoms and treatment, 2023; https://medicalxpress.com/news/2023-05-polycystic-ovary-syndrome-pcos-symptoms.html.
8. В.Г. Сюсюка, М.Ю. Сергієнко, Г.І. Макуріна, О.А. Єршова, А.С. Чорненька. Синдром полікістозних яєчників: клініко-патогенетичні аспекти мультидисциплінарної проблеми // Репродуктивне здоров’я жінки. – 2021. – № 2 (47). – С. 7-14.